Атестаційна робота Деревянко Ольга Петрівна

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ АДМІНІСТРАЦІЇ КИЇВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №373 «Паросток» Харківської міської ради»

Дерев’янко О.П.

Виховання патріотичних почуттів   дошкільників засобами нетрадиційної образотворчої діяльності

м. Харків

2015

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………...4

Сучасний погляд на формування креативного мислення дошкільників засобами нетрадиційної образотворчої діяльності...............................................................................................5

Образотворча діяльність   ………………………………….………..6

Роль образотворчої діяльності у формуванні життєвої компетентності дитини …………………………………………….. 9

Опанування художньо-естетичної діяльності за   Програмою навчання і виховання дітей від двох до семи років „ДИТИНА” . ...................10

Впровадження патріотичного виховання  в художньо-естетичний розвиток дітей дошкільного віку……………………………………

ВИСНОВКИ  ТА  РЕКОМЕНДАЦІЇ………………………………15

Додатки……………………………………………………………....16

Гілочка ялинки з новорічною кулькою .…………………………..16

Кульбабка ………………………………………………………….. 20

Снігур ………………………………………………………………  25

Кит пливе по морю-океану ……………………………………….. 31

Лев…………………………………………………………………..  36

Кіт і миші …………………………………………………………..  42

В гостях у казки ………………..………………………………….. 48

ВСТУП

        Відповідно до теорії ампліфікації розвитку дитини, створеної відомим психологом, професором Олександром Запорожцем, специфічні види образотворчої діяльності, зокрема малювання, ліплення, аплікація, художня праця відіграють важливу роль у розумовому, моральному й естетичному розвитку дітей. Зокрема заняття з образотворчої діяльності привчають дитину аналізувати, порівнювати, проявляти наполегливість, працьовитість, завзятість, сприяють розвитку пам’яті, уваги, уяви і фантазії. На думку науковців, продуктивна діяльність дітей дуже впливає на формування у них творчого ставлення до навколишнього світу.

Образотворча діяльність виділена у Програмі виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина» в освітній лінії Базового компоненту дошкільної освіти  «Дитина в світі культура» у частині «Чарівні фарби і талановиті пальчики», має важливе значення для всебічного розвитку особистості, особливо у сучасному світі.  У процесі створення зображення у дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності, розвивається креативне мислення. Завдяки образотворчій діяльності дитині надається можливість доступними засобами виразити свій естетичний смак, її ставлення до навколишнього світу, вміння самостійно створювати прекрасне, розвиває вміння бачити прекрасне в повсякденному житті, у творах мистецтва.

   Людина майбутнього повинна бути творцем, особистістю з розвиненим почуттям краси й активним творчим началом.

              

Сучасний погляд на формування креативного мислення дошкільників засобами нетрадиційної образотворчої діяльності

            „Я переконаний, що ніколи досі у світовій історії художнє виховання не було таким важливим, як тепер, і яким воно важливим буде для майбутніх років… Я не хочу сказати, що художнє виховання вирішить усі проблеми. Але я гадаю, що ми не можемо зберегтися як цивілізовані нації, не розвиваючи значною мірою естетичний елемент життя”.

                                                                     (Херберт  Рід)

    Великого значення дитячий художній діяльності надавали і видатні педагоги минулого Г.Фребель,  Й.Г.Песталоцці,  Я.А. Каменський.  Навчання дітей малюванню розглядалося як підготовка руки й ока до письма, як перша сходинка загальної системи навчання образотворчості. Цілеспрямований інтерес дослідників до дитячого малюнка виник у 80-90 роках ХІХ століття. Це були праці психолога В. Прейда „Душа дитини” (1882), етнографа А. Ріхарда „Малюнки первісних народів” (1887), мистецтвознавця К. Річчі „Мистецтво дитини” (1887) та інших.

     Під час виконання робіт із зображувальної діяльності у дитини відбувається тренування рухів пальців рук. Під впливом імпульсів, що ідуть від пальців відбувається розвиток зон мозку, які відповідають за мовлення. Якщо розвиток рухів пальців відстає, то затримується й розвиток мовлення.

Розвиток творчих здібностей – одне з головних завдань дошкільної освіти. Видатний педагог Василь Сухомлинський писав: „Витоки здібностей і обдарувань дітей – на кінчиках їхніх пальців. Від пальців, образно кажучи, йдуть найтонші струмочки, які живлять джерело творчої думки…”

     У наш час малюнки дітей досліджуються психологами, педагогами, мистецтвознавцями, фізіологами.  Феномен дитячого малюнка полягає у його поліфункціональності в соціумі, у цінності для самої дитини, для батьків, фахівців у галузі дошкільної освіти. Психолог Мухіна вважає малювання складною синтетичною діяльністю, в якій виявляється особистість дитини і яка водночас істотно впливає на формування цієї особистості. 

       

  Образотворча діяльність – специфічна за своїм змістом і формами вираження активність, спрямована на естетичне опанування світу за допомогою мистецтва.

    Образотворча діяльність – провідний спосіб естетичного виховання дошкільнят, основний засіб художнього розвитку дітей із самого раннього віку.

    Отже, образотворча діяльність виступає як змістовна основа естетичного ставлення дитини, є системою художніх дій, спрямованих на сприйняття, пізнання та створення художнього образу з метою естетичного опанування світу.

Метою моєї діяльності щодо розвитку творчих здібностей дошкільників, а відтак і креативного мислення стало удосконалення образотворчої діяльності дітей. Адже образотворча діяльність – найефективніший спосіб розвитку творчих здібностей дітей. Під час малювання, ліплення, аплікації, художньої праці у дітей розвиваються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності, виховується вміння бачити прекрасне у навколишньому середовищі, у творах мистецтва.

Одне з найулюбленіших занять дітей – малювання. Діти охоче погоджуються з пропозицією намалювати щось і з задоволенням беруться за роботу. Для них малювання – своєрідна гра. Цей вид діяльності захоплює і тішить їх. Малюнок для дитини – це форма і засіб комунікації з іншими людьми та однолітками, її самовираження, самоствердження, а також картина світу.

       Малюнок дитини для батьків – певний шлях до порозуміння з нею, до гармонізації родинних стосунків.

   Для фахівців у галузі дошкільної освіти – це своєрідна матриця внутрішнього світу, розвитку всіх сфер особистості, її соціалізації, „Я – концепції ”.

В.О.Сухомлинський зазначав: „Дитячий малюнок, процес малювання – це частка духовного життя дитини. Діти не просто переносять на папір щось із навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього, як творці краси, насолоджуються цією красою ”.

Але не всі діти добре володіють пензлем або олівцем. Їм важко виразити бажаний образ у лінії. Дехто не розуміє і не сприймає розмаїття кольорової гами.

З огляду на це я знайомлю дітей з нетрадиційними техніками малювання, зокрема, з такими як:

- монотипія;

- малювання на вологому папері;

- малювання пальцями (пальчиковий живопис);

- малювання восковими олівцями та аквареллю;

- граттаж;

- зім’ятий папір;

- тампонування;

- крапковий малюнок;

- ниткографія;

- сухий пензель тощо

Нетрадиційні техніки малювання дають змогу створити сприятливі умови для розвитку творчих здібностей кожної дитини, реалізувати її потребу відображати свої життєві враження навіть, якщо вона не володіє зображувальними навичками у достатній мірі. На занятті дитина може обрати найбільш прийнятну для себе техніку малювання, що дає їй змогу отримати найкращий результат. За таких умов вона завжди почувається комфортно, навіть під час перегляду малюнків, серед яких є роботи художньо обдарованих дітей.

Застосовуючи під час малювання оригінальні техніки, діти переживають яскраві позитивні емоції, відкривають нові можливості добре знайомих предметів, які використовують як художні матеріали. Хіба не цікаво дізнатися, що вийде, якщо малювати поролоном або зім’ятим папером?

Спочатку я навчаю дітей найпростіших прийомів малювання фарбами, восковими олівцями, а далі переходимо до виконання складніших робіт із застосуванням різних технік.

У дітей формується потреба вдосконалювати техніки відповідно до того, як розвивається їхня творча фантазія. Поступово діти навчаються самостійно застосовувати різні техніки та комбінувати їх.

Роль образотворчої діяльності у формуванні життєвої компетентності дитини

Образотворча діяльність сприяє не лише формуванню спеціальних умінь, а й загальних, які є базовими для формування життєвої компетентності дітей. Серед спеціальних умінь основними є такі:

- формулювати задум і утримувати його в пам’яті протягом діяльності;

- використовувати такі засоби виразності, як колір, форма, композиція;

- оцінювати свої малюнки, відмічаючи при цьому їх якість, зміст, естетичну привабливість.

Крім того, діти набувають загальних умінь, зокрема:

- планувати свою діяльність;

- діяти відповідно до інструкції дорослого;

- здійснювати самоконтроль;

- самостійно знаходити способи розв’язання поставленого завдання;

- доводити розпочату справу до кінця.

У дітей формуються образні уявлення про предмети та їх властивості, вміння бачити їх типові та індивідуальні ознаки, тобто образотворча діяльність виступає своєрідним засобом пізнання  дійсності, набуття ними життєвої компетентності.

Опанування художньо-естетичної діяльності  за Програмою  виховання і навчання дітей від двох до семи років  «Дитина»

     

  Образотворча діяльність у дошкільних навчальних закладах здійснюється в умовах модернізації змісту дошкільної освіти, тому

протягом відвідування дитиною дошкільного закладу, потрібно:

-         заохочувати її до експериментування та створення простих образів фарбами, олівцями, фломастерами, матеріалами, що використовується у нетрадиційних техніках;

-         розвивати спостережливість, вміння бачити характерні естетичні ознаки навколишніх об’єктів, порівнювати їх, ознайомлювати з творами образотворчого мистецтва, розвивати здібності до образотворчої діяльності (почуття кольору, форми, композиції), уяву та творчість;  

-         розвивати емоційну чутливість; долучати до споглядання краси природи, різноманітних форм і кольорів предметного та соціального довкілля, виховувати здатність дивуватись, радіти, захоплюватися, розглядаючи художні твори;

-         вчити розрізняти жанри живопису, види образотворчого мистецтва, самостійно передавати один й той самий образ, використовуючи доступні образотворчі засоби та різні матеріали у різних видах художньої діяльності;

-         формувати особистісну позицію при сприйманні творів образотворчого мистецтва і в процесі творення;

-         вчити вести пошукову діяльність при сприйманні запропонованого дорослим матеріалу;

-         формувати стійкий інтерес до образотворчої діяльності, що сприяє гармонійному розвитку дитини.

       Потяг дитини до художньої діяльності зумовлюється її підготовленістю, інтересами та зацікавленістю.

      Важлива умова розвитку творчості дошкільника в художній діяльності – збагачення образно-асоціативного мислення, уяви, фантазії, розкриття внутрішнього „Я”,  позитивне  тло, що дає змогу зробити процес творення, народження неповторного, оригінального художнього продукту невимушеним.  В художній діяльності дитина може відображати власні почуття, думки, настрій, активно відкривати нові способи реалізації та прийоми зображення, реалізувати свої уподобання, інтереси, потреби, накопичувати інформацію про події, явища, навколишній світ.

    Програмою образотворчої діяльності передбачається знайомство дітей з нетрадиційними техніками зображення.  Заняття з малювання для дітей – це завжди особлива подія, низка дивних  відкриттів. Чим більше можливостей експериментувати буде надано дитині, тим активніше запрацюють його фантазія й уява. Існує дуже багато нетрадиційних засобів зображення, але об’єднана фантазія дітей і вихователя може допомогти нам знайти ще інші. 

    Вихователь повинен дотримуватись правила – щоб навчити когось, треба самому вчитись. Вихователь має бути відповідно підготовленим фахівцем у образотворчій діяльності. Треба разом з дітьми вчитися працювати, щоб могти відчувати кожне слово, кожну лінію, мазок, барву.

     В роботі з образотворчої діяльності мені допомагають репродукції творів живопису, зустрічі з митцями, участь в семінарах, методична література з естетичного виховання, посібники з образотворчої діяльності. 

     Дитина сприймає світ не лише власними відчуттями, а й крізь призму світобачення дорослих. Завдяки нашим умінням помічати красу в довкіллі й емоційно переживати її, ми відкриваємо дітям світ прекрасного.  Дошкільнят треба якомога більше долучати до нетрадиційних технік образотворчості.  Це користування штампами, монотипія, набзиркування, малювання пальчиками, восковими олівцями, свічкою, зубною щіткою, ниткографія, колаж та інші.  А використання товстого пензля з жорстким коротким ворсом і напівсухої фарби – це найсправжнісіньке свято барв.

Спосіб виконання: на кінчик пензля набирається трішки туші або гуаші. Зайву фарбу можна обтерти об край посуду з фарбою або додатковий аркуш. Застосовуючи різні способи нанесення торцем пензля фарби чи туші на аркуш, зображується хутро тварин, пір’я птахів, траву, крона дерев тощо. Потім домальовуються різні деталі, характерні для образу, що зображується.

Квіткове розмаїття в навколишній обстановці створює не тільки особливу небуденну атмосферу, а й своєрідне емоційне тло для милування, захоплення природою, її чудовою красою (малювання таким пензлем надає зображенню виразність, об’ємність, передає фактуру).  Малюємо квіти – кульбабка, волошки, гвоздики, айстри, жоржини, чорнобривці і багато інших квітів, малюємо дерева, трави - малювання таким пензлем надає зображенню виразність, можливість передавати об’ємність.  А якщо малюємо птахів та звіряток – передається пухнастість предмета.  Елементи малюнка завжди крупні, легко складається у композицію, створюється сюжет.  Цей пензлик може кружляти, стрибати, ходити вихилясом, вміє танцювати. 

        Щоб у дитини виникло бажання самостійно творити, вона має набути вміння бачити ознаки предметів, виділяти поміж них істотні та другорядні, розуміти роль кожної.  Неабияк важить і засвоєння конкретних засобів зображення цих предметів для відтворення їхніх характерних ознак.  Володіння технічними прийомами сприяє творчому розвитку, хоча цей процес складний і його перебіг залежить від індивідуальних особливостей дитини.

        Кожен вихователь повинен співпрацювати з дітьми – це допомагає дитині стати активним співучасником процесу творення краси – від планування композиції до отримання кінцевого результату; сприяє міцнішому засвоєнню малювальних умінь та навичок.  Практика переконує у тому, що треба поєднувати різні методи та прийоми навчання дітей образотворчості. А це можна ефективно здійснити лише у дитячому садку, бо лише тут є змога створити усі умови для художнього виховання дитини, розвитку її творчих здібностей.

        У роботі  з дітьми дошкільного віку, педагог створює підгрунття для формування естетичного ставлення дитини до світу природи, предметів, до людей, стосунків між ними, до себе самої як творця дивосвіту у власних малюнках.

     Працюючи з дітьми дошкільного віку на початку нового навчального року відчуваю хвилювання.  Чи зумію зробити все так, щоб у дітей з’явилось зацікавленість і бажання долучатись до мистецтва, набути художніх умінь. Тому що педагог створює підґрунтя для формування естетичного ставлення дитини до світу природи, предметів, до людей та стосунків між ними, до себе самої як творця дивосвіту у власних малюнках.

      Впровадження патріотичного виховання в художньо-естетичний розвиток дітей дошкільного віку

"Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо."
Василь Сухомлинський

Одним із найсуттєвіших показників моральності людини є патріотизм. 

Патріотизм (грєц. patris — батьківщина) — любов до Батьківщини,

відданість їй і своєму народу.

«Патріотизм – серцевина людини, основа її активної позиції» (В.О. Сухомлинський)

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності — віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства.

Патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім'ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов'язаним з ними. Важливе значення для виховання патріотичних почуттів у дошкільників має приклад дорослих, оскільки вони значно раніше переймають певне емоційно-позитивне ставлення, ніж починають засвоювати знання.

Патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та ін.), національні, державні свята.

Основними напрямами патріотичного виховання є:

— формування уявлень про сім'ю, родину, рід і родовід;

— краєзнавство;

— ознайомлення з явищами суспільного життя;

— формування знань про історію держави, державні символи;

— ознайомлення з традиціями і культурою свого народу;

— формування знань про людство.

Для патріотичного виховання важливо правильно визначити віковий етап, на якому стає можливим активне формування у дітей патріотичних почуттів. Найсприятливішим для початку систематичного патріотичного виховання є середній дошкільний вік, коли особливо активізується інтерес дитини до соціального світу, суспільних явищ.

Цілеспрямоване патріотичне виховання повинно поєднувати любов до найближчих людей з формуванням такого ж ставлення і до певних феноменів суспільного буття. З цією метою факти життя країни, з якими ознайомлюють дошкільнят, ілюструють прикладами з діяльності близьких їм дорослих, батьків залучають до оцінки суспільних явищ, спільної участі з дітьми у громадських справах.

Однак лише ознайомлення із суспільним життям не вирішує завдань патріотичного виховання. Це засвідчив досвід роботи дошкільних закладів у 20—30-ті роки XX ст. Водночас не можна ігнорувати значущості ознайомлення дітей з історією і сучасністю рідної країни, іншими суспільними явищами.

Концепція дошкільного виховання в Україні (1993), сповідуючи історичний підхід до патріотичного виховання дітей дошкільного віку, актуалізує його народознавчі, українознавчі та краєзнавчі напрями. На це орієнтують і різноманітні програми дошкільного виховання.

У розділі «Дитина у довкіллі» Програми виховання і навчання дітей від двох до семи років  «Дитина»  окреслено завдання ознайомлення дітей з явищами суспільного життя за напрямами, зміст яких поглиблюється у кожній наступній віковій групі. Вже у молодшій групі діти мають знати назву рідного міста (села), а в середній повинні мати певні уявлення про Батьківщину («Батьківщина — це місце, де людина народилась і живе, де народились і живуть її батьки. Вона така ж рідна для людини, як її батьки, тому й називається Батьківщиною. Наша Батьківщина — Україна»). Діти повинні знати, що люди, які мають спільну батьківщину, — це народ, а ті, що народилися і живуть в Україні — український народ. У народі з роду в рід передаються мова, пісні, повага до старших, любов до дітей і рідного дому. Програма передбачає формування у дітей уявлень про історію рідного міста (села), походження його назви і назв вулиць, географічні та історичні пам'ятки рідного краю.

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні орієнтує на опанування знань про нашу державу, виховання поваги до державних символів. Старші дошкільники мають знати прапор, гімн, герб України, назву її столиці, інших великих міст, значущі географічні назви (Карпатські гори, Дніпро тощо), пам'ятні місця. Цій меті підпорядковані заняття «Ми живемо в Україні, ми дуже  любимо її», «Пам'ятні місця України», «Рідне місто (село)», «Вулиці нашого міста (села)», «Наш герб» та ін.

Оскільки однією з пріоритетних річних завдань нашого дитячого садка на 2015/2016 навчальний рік є  впровадження патріотичного виховання в процес художньо-естетичного розвитку дітей дошкільного віку з метою формування особистісних якостей, національних та загальнолюдських цінностей, його реалізація залежить від ретельно підібраних засобів та прийомів розвитку дітей дошкільного віку.

ЗАСОБИ ТА ПРИЙОМИ ХУДОЖНЬО-ЕСТЕТИЧНОГО РОЗВИТКУ

Основою художньо-естетичного розвитку є спільна діяльність педагога і дитини, спрямована на розвиток у неї здібностей до сприймання прекрасного, мистецьких цінностей і продуктивної діяльності. До загальних умов художньо-естетичного розвитку належать: відповідно організоване середовище, в якому росте і виховується дитина; використання в оформленні приміщення дошкільного закладу творів мистецтва українських майстрів (репродукцій картин, естампів, скульптур та ін.); залучення дітей до художньої діяльності; враховування інтересів, нахилів.

 Засобами художньо-естетичного розвитку є відібрані педагогом і спеціально організовані для виховання дітей предмети народного побуту і явища навколишньої дійсності. До них належать:

 1. Естетика побуту. Покликана навчити дитину відчувати і розуміти красу життя на рідній землі, виховати в неї прагнення створювати і берегти її. Художнє оформлення дошкільного закладу в патріотичному стилі обумовлюється змістом виховної роботи, вимогами щодо охорони життя і зміцнення здоров’я дитини, її художнього розвитку. Чистота і порядок є не лише гігієнічними, а й естетичними вимогами до інтер’єру дитячого садка. Важливо, щоб його оформлення було стильово витриманим.

Українські куточки, міні-музеї, в оформленні приміщень можна використовувати малюнки або роботи дітей, батьків, вихователів. Відповідним гігієнічним та естетичним вимогам має відповідати й оформлення майданчика дитячого садка.

 2. Твори українських митців та народного мистецтва. їх використовують в оформленні побуту, під час навчання, самостійної діяльності. З цією метою підбирають твори побутового і казкового живопису (портрети, натюрморти, пейзажі), графіки (естампи, гравюри, офорти, книжкові ілюстрації), малі форми скульптури (вироби з фаянсу, гіпсу, дерева), твори декоративно-ужиткового мистецтва (кераміка, художнє скло, народні декоративні вироби та ін). Різноманітні заходи у дитячому садку обов’язково супроводжуються українською музикою (ранкова гімнастика, дозвілля тощо).

 3. Природа. Виростаючи серед природи, дитина вчиться бачити гармонійність, красу, багатство барв кожної пори року рідного міста, відтворювати свої враження в усній розповіді, малюнках та ін. Усе це супроводжується розповідями педагога про те, що природа є наймогутнішим і найдосконалішим творцем прекрасного, у ній черпають натхнення живописці, композитори, письменники, використанням їхніх творів

 Ефективними є екскурсії в природу, адже пережиті дитиною у дошкільному віці враження залишають слід на все життя. В. Сухомлинський радив використовувати природу для виховання у дітей поваги до всього живого, з якої починається повага до людини, інтерес до її життя. Для педагога важливо підібрати такі слова для супроводу спостереження, які відповідали б завданням патріотичного виховання.

 4. Спеціальне навчання. Формуванню уявлень про прекрасне, навичок художньо-творчої діяльності, розвитку естетичних оцінок, переживань і смаків сприяє спеціальне навчання дошкільнят у дитячому садку. Для цього використовують різні види занять, художньо-дидактичні ігри, свята, ранки, екскурсії, прогулянки, перегляди кіно і телепередач, спектаклів тощо.

 5. Самостійна художня діяльність дітей. Є важливим засобом художньо-естетичного розвитку дошкільників. У процесі художньої діяльності вони реалізують свої творчі задуми, задатки, які згодом можуть розвинутися у здібності до художньої творчості.

 Розвиток самостійної художньої діяльності стимулюють такі чинники:

 — процес навчання на заняттях, його розвивальний характер, формування способів самостійних дій;

 — художні враження дітей, що спонукають до подальшого втілення їх у діяльності;

 — педагогічно доцільне естетичне предметне середовище;

 — заохочувальний вплив батьків, які стимулюють творчі пошуки і спроби дітей;

 — опосередкований вплив педагога, який ініціює самостійний пошук дітей.

 Для розвитку самостійної художньої діяльності в групі створюють спеціальні зони (центри) з необхідним обладнанням, матеріалами, якими діти можуть вільно користуватися. Педагог при цьому дбає про урізноманітнення діяльності дітей, поєднання різних видів художньої діяльності: зображувальної, художньо-мовленнєвої, театрально-ігрової, музичної.

 6. Свята. З ними пов’язані яскраві естетичні переживання дітей, прагнення випробувати себе у різних жанрах мистецтва. Підготовка до свята, участь дітей у створенні його програми, умов проведення, очікування святкового дійства формують особливий передсвятковий колективний настрій. До участі у підготовці та святкуванні часто залучають батьків дітей, що додає їм емоційної теплоти.

 Найцікавіші задуми вихователя щодо організації художньо-естетичного розвитку дошкільнят можуть досягти своєї мети за правильного добору і комбінування його методів, які класифікують за різними критеріями:

 — за головною педагогічною метою. До таких методів належать переконання; вправляння у практичних діях, спрямованих на перетворення навколишнього середовища; проблемні ситуації, які спонукають до творчих і практичних дій; спонукання до співпереживання, емоційно-позитивного відгуку на прекрасне, негативного ставлення до потворного;

 — за загальною та спеціальною спрямованістю. До цієї групи зараховують загальнопедагогічні та спеціальні методи, добір яких залежить від виду мистецтва, до якого педагог прагне прилучити дітей;

 — методи навчання художній діяльності. Серед них виокремлюють наочні (зразок, показ прийомів виконання дій), словесні (бесіди, інструкції, вказівки, поради, оцінка і самооцінка результатів діяльності дітей);

 — методи розвитку художньо-творчих здібностей дітей. Ґрунтуються вони на виробленні у дітей уміння діяти під час вирішення проблемно-пошукових завдань, у нестандартних ситуаціях.

Особливо важливо забезпечити поєднання різних видів діяльності у розвитку художніх умінь дошкільників.

 Оскільки у дошкільному віці дитина налаштована передусім на гру широко використовуються з метою патріотичного розвитку різноманітні ігрові прийоми:

 — ігрові ситуації, які допомагають розвинути пізнавально-творчу активність;

 — пісні, загадки, вірші, казки, музичні твори, як видатних українських діячів так і народні;

 — демонстрування епізодів лялькових спектаклів, які зосереджують увагу, викликають позитивні емоції, інтерес до зображуваного, уяскравлюють, поглиблюють естетичне задоволення, але не впливають на результати роботи;

 — розповіді-малювання з елементами народних казок; пошукові ситуації; уявні ситуації.

Художньо-естетичного розвиток пов’язаний з формуванням усіх граней особистості. У дошкільному віці формуються основи потреб і смаків, народжується любов до мистецтва, а з нею і любов до своєї Батьківщини, відданість їй та своєму народу.  Для їх реалізації необхідне правильно організоване виховання і навчання, яке враховує особливості віку, індивідуальність. Тобто, заняття з малювання, ліплення, аплікації, конструювання, художньої літератури, розвитку мовлення, ознайомлення з природою, ознайомлення із соціумом, фізкультура з використанням українських пісень, народних ігр тощо; комбіновані та інтегровані заняття; розваги, свята та інше стануть чинниками у формуванні особистісних якостей, національних та загальнолюдських цінностей патріота рідної Батьківщини.

 

ВИСНОВКИ   ТА   РЕКОМЕНДАЦІЇ

 У результаті проведеної роботи я дійшла висновку, що найважливіше – допомогти дитині виявити у нетрадиційних техніках малювання приховані ресурси. Ресурс – це те, що допомагає розв’язати творче завдання. І якщо розглядати тему заняття з образотворчої діяльності як творче завдання, то вдалий вибір ресурсу – це основа для його успішного розв’язання.

Власний досвід засвідчує – бажання вчитися й творити разом зберігатиметься лише за умови доброзичливого ставлення, поваги до особливостей кожної дитини.  А в дусі співпраці ми разом із безмежної гами почуттів черпаємо для себе захоплення, подив, натхнення.

Отже, я впевнена, що основне завдання вихователя – показати дітям красу навколишнього світу, розкрити перед ними таємниці природи, розвинути творчу активність. Важливо пробудити у кожній дитині її творчі здібності, креативність мислення, індивідуальність, неповторність, віру в те, що вона прийшла у цей світ творити добро і красу, приносити людям радість.

       Запропоновані нижче зразки художньої діяльності мають за мету розвиток здібностей  до образотворчої діяльності, надають  знання за освітньою лінією «Дитина в світі культури”, відкривають можливість до творчості, допомагають виявити обдарованих дітей. При такому підході можливі успішні досягнення у навчанні дітей образотворчій діяльності. А успіх завжди супроводжується позитивними емоціями

Додатки

                                                                   Молодший дошкільний вік

Художньо-продуктивна діяльність

(зображувальна діяльність)

Освітня лінія: «Дитина в світі культура»

Тема.  Гілочка ялинки з новорічною кулькою.

Завдання розвитку  

·       Розвивати координацію в системі „око – рука”;

·       Виховувати самостійність в роботі і художній смак;

·       Вчити дітей малювати гілку ялинки гуашшю, передавати особливості її будови й розміщення в просторі. Показати можливість конкретних прийомів роботи від загальної форми художнього об’єкту (малювання гілочки товстим жорстким пензлем тичками напівсухою фарбою). Збагатити уявлення дітей про способи виділення головного об’єкту зображення засобом колірної характеристики, контрастного кольору, підкреслення головного об’єкту оздобленням.

Організація розвивального життєвого простору   Загадка К. Сєрової, вірш В. Шипунової „Ялинка”, аркуш паперу салатового кольору з намальованим контуром гілки і кульки, фарби напівсухі – зелена, пензлики товсті з жорстким коротким ворсом, пензлі для клею, баночки з водою, серветки, підставки для пензлів, готові форми кульок, дзвіночки, клейстер.

Попередня робота 

1.    Спостерігання за ялинками на території дитячого садка;

2.    Розгляд картинок з ялинками та соснами;

3.    Бесіди про ліс, хвойні дерева;

4.    Розглядання ялинкової та соснової гілочок у порівнянні;

5.    Розглядання ялинкових прикрас.

Тип заняття - репродуктивне

Зміст і форми роботи

1. Читання віршика В. Шипунової „Ялинка”.  З’являється пухнастий зайчик та розповідає віршик і загадує загадку про ялинку.

Ялинка

Ялинка зелена, ялинка пухнаста

               Наче зачарована, вся блищить від щастя.

  Блискітки і кульки радісно горять

   Дзвоники блискучі весело блищать!

Загадка К. Сєрової                 І літом і зимою, одне вбрання у нас

                                                 А можна нас побачить, як рік почавсь у нас!

                                                                                       (ялинки)

2.  Мотивація.

  Скоро Новий рік. Діти, сьогодні ми з вами намалюємо ялинкову гілочку з прикрасою – кулькою.

-         Якого кольору ми беремо фарбу для ялинкової гілочки?

-         Якої геометричної форми ялинкові кульки?

Зайчик присутній на занятті. Заохочує дітей до малювання. Спостерігає і допомагає в роботі. Потім вихователь пропонує дітям подумати, як передати пухнастість гілочці і показує прийом створення.

   -   Згадайте, діти, як ми малювали пухнасті предмети – курчат, каченяток. Гілочки малюються товстим пензлем з жорстким, коротким ворсом. Напівсуха фарба наноситься „тичками”  по всьому готовому контуру гілочки.

  Після пояснення діти виконують формотворчі рухи у повітрі і починають малювати. Зайчик спостерігає за роботою і допомагає дітям у виконанні завдання.  Потім діти вибирають і клеять прикрасу на гілочку.

  У ході праці вихователь здійснює індивідуальну роботу з дітьми.

Підсумок.  З дитячих робіт формується виставка.

  Вихователь   -  Які гарні у нас гілочки, які красиві та яскраві кульки!  Дуже добре !

  Зайчик хвалить дітей і питає

-         А зможете ви так гарно намалювати і мене пухнастого.

-         Так!  (відповідають діти)

-         Наступного разу ми намалюємо з вами портрет пухнастого зайчика і подаруємо його йому!

Зайчик залишається у групі!

Молодший  дошкільний вік 

Художньо-продуктивна діяльність

(зображувальна діяльність)

Освітня лінія: «Дитина в світі культура»

Тема.   Кульбабка.

Завдання розвитку

·       Розвивати відчуття кольору, форми, композиції, фантазію;

·       Виховувати інтерес до відображення вражень і уявлень про красиві об’єкти природи;

·       Вчити дітей (з натури) малювати квіти (кульбаби), передавати правильно будову квітки, колір, форму. Закріпити знання про виразність використання теплих та холодних тонів. Формувати способи зорового обстеження. Уточнити уявлення про зовнішній вигляд і особливості малювання квітів у різні періоди росту і розвитку.    Вчити робити зображення кульбабки „тичком” напівсухою фарбою.  Продовжувати формувати в дітей розуміння поняття „центр”.

Словникова робота      Збагачувати словар дітей словами – центр, кульбабка (яка?) – ясна, жовтенька, крихітна, чарівна, сонячна, пухнаста.

Організація розвивального життєвого простору    Вірш О. Висоцької «Кульбабка», загадка І. Невицької, аркуш блакитного чи салатового кольору, пензлі товсті з жорстким коротким ворсом, баночки з білою та жовтою напівсухою фарбою, зелена фарба, серветки, підставки для пензлів.

Попередня робота    Спостереження за кульбабками протягом цвітіння. Розглядання зображень кульбаб, плакатів „Весна”, „Золоті кульбаби”. Читання оповідання О. Іваненко „Кульбабка” (уривок).

Тип заняття – репродуктивне.

Зміст і форми роботи.

1.  Читання віршика О. Висоцької „Кульбаба”

Сонце дарувало промінець ясний.

 Виросла кульбабка, перша навесні.

         Береже жовтенька свій ясний секрет –

   Золотого сонця крихітний портрет!

2. З’являється сонячний зайчик. Сонячний зайчик – братик сонечка. Він залишається на занятті. Протягом заняття звертати увагу на сонячного зайчика, не забувати що він присутній на занятті.

Сонячний зайчик загадує дітям загадку

            Белым шариком пушистым,

         Я просеюсь в поле чистом.

  Дунул теплый ветерок

                                               И остался стебелек!

                   (одуванчик - кульбаба)

3.  Мотивація – сонячний зайчик пропонує дітям намалювати кульбабку – це одна з перших весняних квіточок,  з якою ми знайомі із самого малечку.

Запитання до дітей:

-         Як ви гадаєте, яким способом ми можемо намалювати кульбабку, щоб вона була схожа на справжню?

-         А яку фарбу треба взяти, щоб отримати золоті кульбабки?

                                                                    (Відповіді дітей)

Вихователь збагачує уявлення дітей про жовтий колір (золотий), розкриваючи його характер і настрій – сонячний, теплий, веселий, радісний.

-         А яку фарбу треба взяти, щоб отримати „сиву” кульбабку?

-         Чому вона стала сива?

Індивідуальна робота з дітьми  в ході праці.

  Вихователь разом з сонячним зайчиком пропонує подумати, як передати пухнастість кульбабки, показує прийоми творення зображення.  Листячко кульбабки малюється товстим пензлем прийомом щільного притискання пензля до аркуша паперу. Останнє притискування виконується у зворотному напрямі. Для квіточки малюємо стебельце. Квіточки малюються товстим, жорстким пензлем „тичком”, напівсухою фарбою.  Після пояснення діти виконують формотворчі рухи у повітрі і починають малювати. Сонячний зайчик дивиться, як діти малюють.

4. Підсумок.    З дитячих робіт викладається галявинка. Вихователь разом з дітьми аналізує роботи.

  -  Як ви гадаєте, чи красиві ми намалювали кульбабки?

  -  Чи сподобались вони сонечку?

  -  Чи сподобалися вони сонячному зайчику?

Зайчик відповідає 

-         Від ваших сонячних малюнків на цілім світі стало ще світліше, ще яскравіше засіяло на небі сонечко. Вашими малюнками можна прикрасити групову кімнату, щоб і тут стало сонячно і весело.

 Старший дошкільний вік

Художньо-продуктивна діяльність

(зображувальна діяльність)

Освітня лінія: «Дитина в світі культура»

Тема.  Снігур.

Завдання розвитку

·       Розвивати почуття кольору, композиційні вміння малювати на всьому аркуші паперу, передавати пропорційні та просторові співвідношення між об’єктами.

·       Виховувати інтерес до природи, бажання відтворювати в малюнку естетичні емоції і отриманні уявлення;

·       Вчити дітей малювати нетрадиційним способом снігура напівсухою фарбою товстим жорстким пензлем. Вчити передавати на малюнку характерні ознаки снігурів (червоно-рожева грудка, кругла ввібрана в тулуб голівка, сіре з чорним пір'я на крилах і на хвості, короткий трикутній дзьоб).  Закріпити вміння розбілювати фарби для створення рожевого та сірого кольорів.

Словникова робота      Збагачувати словник  прикметниками (снігур який?) – червоногрудий, красивий, спокійний, малорухливий; дзьоб – міцний, трикутний, великий.

Організація розвивального життєвого простору  Вірші А. Кочана „Снігурі”, Д. Білоус „Снігурі”, аркуш паперу блакитного кольору, пензлі №5, вузькі з жорстким коротким ворсом, баночки з білою, чорною, червоною напівсухою фарбою, баночки з водою, серветки, прості олівці, підставки для пензлів.

Попередня робота   Перегляд ілюстрацій, альбому „Птахи”, „Зимова газета”. Спостереження за птахами, які зимують у парку. Бесіди про птахів що зимують у нас.  Складання оповідань з власного досвіду за серією сюжетних картин. Підгодівля пташок на годівницях.

Тип заняття – репродуктивне, інтегроване.

Зміст і форми роботи.

1.  Читання віршика Д. Білоус „Снігурі”.

В лісі, в скверах, на алейках –

Птиці в чорних тюбетейках.

            Прилетіли снігурі…Це зима на порі…

                                        Ой, які вони цікаві,

По смішному величаві.

 Кажуть, якщо їх нема,

То не скоро ще зима…

                                               Сірі та червоногруді,

                                        -   Дю-дю-дю – гукають - дю-ді…

А самі аж із тайги,

     Принесли до нас сніги…

  От за це ми їх із вами

  Називаєм  снігурами!

2.  Дидактична вправа „Допоможи пташці”

  -  Яким птахам необхідно допомагати від кінця листопада?

  -  Я буду називати птахів, а ви будете плескати у долоньки, якщо пташкам потрібна допомога   (лелека, горобець, ворона, гагара, голуб, грак, дятел, жайворонок, синиця, шпак, снігур, соловей)…

  -  Чим ми будемо допомагати пташкам?  

  -   Чим будемо підгодовувати їх?            (відповіді дітей)

3.  Бесіда з дітьми для уточнення й збагачення уявлень дітей про снігура.  Розглянути снігура на картинці.

  -  Снігур – червоногрудий, красивий птах – голова, крила і хвіст у нього чорні. Дзьоб міцний та доволі великий. Ним снігур вилущує насіння з ягід та інших плодів. У самиці немає червоного пір’я, вона буровато-сіра. Снігур спокійний і малорухливий птах, співає тихо. Він харчується насінням клена, ясеня й інших дерев та кущів; більш за все любить  ягоди горобини, бузини.  В наших місцях з’являються у жовтні і залишаються до квітня. Голос – м’яке, протяжне „дю” чи „ф'ю-ф'ю”, пісня тріскуча, з флейтовими свистовими звуками.

    Запитання до дітей

  -  Коли в наших місцях з’являється снігур і чому?

  -  Чим він харчується?

  -  Який у нього голос?

  -  Який вигляд має снігур?

  -  Для чого треба підгодовувати пташок взимку?  (відповіді дітей).

4.  Мотивація.   

  -  Діти, ви здогадались, що ми будемо малювати пташку, яка зветься снігур.  Ви вже не раз бачили снігурів в зоопарку, в лісі, на сторінках книжок, в альбомах. Всі вони мають яскраве

забарвлення.  Малювати снігура дуже цікаво. А чи знаєте ви, як називається художник, який малює тварин?  Його називають анімаліст. І сьогодні ми з вами будемо всі анімалістами.

    Вихователь показує варіанти зображення снігура, що сидить на гілці.

 -  Беремо аркуш паперу, розміщуємо його горизонтального, для того щоб вмістилась гілка.  Потім простим олівцем малюємо композицію (частково показати, як намалювати олівцем основні частини птаха – тулуб, голову, хвіст, хвіст тощо).

Діти виконують формотворчі рухи спочатку в повітрі, потім на папері.

-         Гілочку малюємо коричневою фарбою, на намальовану гілочку наноситься біла фарба вузьким пензлем з коротким жорстким ворсом – тичками.   Плоди горобини малюємо пальчиком. Не забуваємо пальчик витерти серветкою. Снігур малюється напівсухою фарбою товстим, сухим жорстким пензлем - тичками. Грудка – червоно-рожева,  голова – чорна, тулуб – сіро-чорний.

(За допомогою тоненького пензля діти домальовують хвіст, очі, дзьоб тощо).

В ході праці проводиться  індивідуала робота з дітьми, які потребують допомоги.

5.  Підсумок.    З дитячих робіт формується виставка. Вихователь разом з дітьми аналізує роботи.

  -  Як ви гадаєте діти, красиві та схожі на снігурів наші намальовані птахи?

  - Які прийоми  ми з вами використали для того, щоб наші намальовані снігурі стали схожими на справжніх?

  -  Чи сподобались би наші малюнки справжньому анімалісту?

У кінці заняття виконуємо  німецьку пісеньку „Снігурець” та читаємо віршик

А. Качана „Снігурі”.

Снігурець.

 Снігурець на гілку сів,

 Його дощик намочив.

Вітерець – поспіши,

Снігурця підсуши.

Снігурі.

Сиджу біля підвіконня, коли дивлюся – у садку

На груші – яблука червоні, аж на самісінькім вершку.

Та ось підкрався кіт-гульвіса, на грушу глипнув, як сова –

Червоні яблука знялися і – полетіли!  Ну й дива!

Взяв олівець я із пенала і записав в календарі -

„Сьогодні вперше прилітали до нас у гості снігурі!”

Старший дошкільний вік.

Художньо-продуктивна діяльність

(зображувальна діяльність)

Освітня лінія: «Дитина в світі культура»

Тема.   Кит пливе по морю-океану (малювання на вологому папері).

Завдання розвитку.

·       Розвивати уяву, почуття ритму і композиції, форми і кольору, різноспрямовані зміни, плавні рухи, зоровий контроль над ними;

·       Виховувати естетичну насолоду від виконаної роботи.

·       Вчити дітей малювати нетрадиційним способом на вологому аркуші. Викликати інтерес до створення образу моря за допомогою кінчиків пальців, відображувати уявлення про морських тварин за допомогою картопляного штампу.  За допомогою пензлика завершити композиційний задум.

Словникова робота.   Океан, море, акваторія, кит, кашалот, косатка, дельфін, акула, „баранці”.

Організація розвивального життєвого простору.   Загадки, аркуші паперу білого кольору, пензлі, невеликі поролонові  губки,  картопляні штампи, ванночки з гуашшю блакитного та сірого кольору, баночки з водою, серветки, пластикові одноразові виделки для наколювання штампу, підставки для пензлів.

Попередня робота.   Перегляд передачі по каналу „Animal planet” – „Життя гігантів океану”, перегляд ілюстрацій, фотографій із зображенням різних морських тварин у тому числі китів для збагачення художніх уявлень дітей.  Розглядання „Море”, „Морський атлас”. Розповіді про морських тварин.

Тип заняття – репродуктивне.

Зміст і форми роботи.

1.  Відгадування загадок.

  В морі рибка золота

Кораблі переверта!

                                                     (кит)

Бороздить океан

     З голови б’є фонтан.

                                                      (кит)

2.  Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

  -  Діти, ви знаєте де живуть кити?  (У зовнішньому морі та океані).

 -  За якими ознаками можна визначити що це кит?  (Дуже великий, видихає фонтан води).

 -  Чим харчується?  Як дихає? 

(Вихователь допомагає сформулювати відповіді, пропонуючи уважно розглянути зображення кита  і  моря).

  Вихователь нагадує прийоми малювання по – мокрому.

 -  Діти, ви вже знайомі з малюванням на вологому папері. Фарби будуть злегка розтікатися та змішуватися.  Інструментом створення вологого паперу у нас буде поролонова губка.  Ми змочимо нею наш аркуш швидкими рухами.  Робота виконується швидко.  Потім на вологий папір наноситься синя фарба.  Пензлик ледь торкається аркуша.  Хвилі малюються пальчиками.  Пальчики обох рук опускаємо у ванночку з синьою фарбою і робимо відбитки у вигляді хвиль по всьому аркушу.

    Діти виконують формотворчі рухи спочатку у повітрі, потім на папері.  Фарба на малюнку перетікає і зливається.  Вихователь звертає увагу, що такий малюнок схожий на справжнє море. А щоб більше було схоже на справжнє море, білою фарбою також кінчиками пальчиків намалюємо над хвилями білих „баранців” (виконується так само, як хвилі білою фарбою, руки витираються серветкою).

  Вихователь    -   Діти, а хто пам'ятає, які тварини живуть у морі та океані?  Так, у морі живуть багато мешканців.  Всі вони відрізняються за формою, розміром і кольором – це і дельфіни, і акули, і кити, і різні риби.   Хто з цих морських мешканців є найбільш за розміром?   (Кит. Це тварина-велетень).

 (Вихователь пояснює будову кита, діти розглядають ілюстрації різних художників).

   -  А тепер намалюємо кита. Його ми будемо малювати картопляним штампом (Половина картоплі опускається у сіру фарбу, а потім щільно притискається до аркушу – це тулуб кита). За допомогою пензля ми домальовуємо кита.  Діти домальовують хвіст, фонтан та інші деталі.

Індивідуальна робота з дітьми, які потребують допомоги.

3.    Підсумок.   З дитячих робіт викладається „море”.  Вихователь разом з дітьми аналізує роботи.

-         Багато з вас були на морі, бачили його, купалися. Як ви гадаєте, чи вийшло у нас з вами таке ж море?

-         Яким способом ми малювали море, чи допомогло нам малювання „по мокрому”?

-         Чи сподобається справжньому китові жити у такому морі?

Після заняття проводиться бесіда про море та його мешканців. Діти діляться своїми спогадами та враженнями про море.

Старший дошкільний вік.

Художньо-продуктивна діяльність

(зображувальна діяльність)

Освітня лінія: «Дитина в світі культура»

Тема.   Лев.

Завдання розвитку:

·       розвивати почуття кольору, композиційні вміння малювати на всьому аркуші паперу, передавати композиційні та просторові співвідношення між об’єктами, точність зорового сприймання, формувати вміння описувати зображення;

·       виховувати інтерес до природи різних континентів, бажання відтворювати в малюнку естетичні емоції і отримані враження.

·       вчити передавати в малюнку характерні ознаки лева (велика кругла голова з гривою, продовгуватий сильний тулуб, міцні лапи), вправляти дітей у логічному доповненні відсутніх частин. Закріплювати вміння розбілювати фарби для створення потрібного жовто-піщаного кольору

Словникова робота.   Прикметники: великий, сильний, могутній, дужий, міцний, агресивний, хижий. Іменники: хижак, саванна, прайд.

Організація розвивального життєвого простору.    Картина „Лев” із альбому „Дикі тварини” (видавництво „Ранок”), аркуш паперу світло-жовтого кольору, пензлі № 10, широкі з коротким жорстким ворсом, пензлі № 5, палітри з кольорами: білий, жовтий, коричневий, хакі, зелений,чорний. Баночки-невиливайки з водою, серветки, прості олівці, підставки для пензлів.

Попередня робота.   З метою збагачення художніх уявлень дітей перегляд ілюстрацій, фотографій, альбому „Дикі тварини” із зображеннями левів. Бесіди про тварин, які живуть в африканській  саванні. Дати уявлення про те, що лев – це велика красива кішка, але кішка хижа, небезпечна.

Перегляд передачі по каналу „Animal planet ” – „Життя саванни“.

Тип заняття – репродуктивне.

Зміст і форми роботи.

1.  Відгадування загадок.

            Хто, скажіть-лиш, милі діти,

Найсміливіший у світі?

     Так і думаю – всі знають,

   Хором всі відповідають…

                                                     (лев)

2.  Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

  -  Діти, ви відгадали загадку і здогадались, що сьогодні ми будемо малювати лева. Ми з вами вже розглядали зображення лева на картинках, на фотографіях і всі ви бачили лева у зоопарку.

– За якими ознаками лева можна відрізнити від інших хижих кішок саванни?

- Так, у нього є велика пухнаста грива, гладеньке тіло, міцні лапи  та довгий хвіст з китичкою на кінці. Вушка маленькі, круглі. Він має жовтувато-коричневий колір. Як ви гадаєте, для чого?

Правильно, щоб його не було помітно серед сухої трави, і він мав змогу непомітно наблизитися до здобичі.

- Малювати лева дуже цікаво. Пригадайте, як називається художник, який малює тварин?

- Правильно, анімаліст. Ось сьогодні ми з вами і будемо художниками-анімалістами. Малювати лева ми будемо з використанням шаблону. Всі пам’ятають, що таке шаблон?

- Так, це вирізана з картону якась форма, сьогодні це тулуб лева.

Нагадую, як треба користуватися шаблоном:

- Беремо аркуш паперу, розташовуємо його горизонтально для того,  щоб  шаблон розмістився у центрі аркуша. Потім простим олівцем обводимо шаблон. Лапи та хвіст домальовуємо самостійно. Тулуб і морду лева розфарбовуємо звичайними пензлями фарбою жовтувато-коричневого кольору, яка утворюється шляхом змішування жовтої, коричневої та білої фарб. Гриву малюємо товстим жорстким пензлем напівсухою фарбою. Кінчик хвоста -  китичку - малюємо малим жорстким пензлем. Цим же пензлем додаємо коричневого кольору у гриву лева. Коли робота підсохне звичайним тонким пензлем домальовуємо очі, ніс, вуха. У якості тла малюнка діти малюють саванну за власним уявленням.

Індивідуальна робота з дітьми, які потребують допомоги.

Підсумок.   З дитячих робіт формується виставка. Вихователь разом з дітьми аналізує роботи:

- Як ви, діти, гадаєте, чи схожі наші леви на справжніх?

- Які прийоми ми використали для того, щоб наші намальовані леви були схожі на справжніх?

- Чи сподобались би наші малюнки справжньому художнику-анімалісту, і за що саме: (Грива та китичка на хвості у наших левів пухнасті, як у справжнього лева, а тіло гладеньке, наче коротка шерсть).  Допомогти сформулювати думку дітям, які відчувають труднощі.

Таке обговорення допомагає дітям позбутися страху перед дикими  тваринами, хижими звірами. Важливо підкреслити, що лев турбується про свій прайд, що він сильний і дуже красивий.

- Тепер наші леви на виставці зібрались у велику левову сім’ю. Хто пам’ятає, як називається сім’я лева? Правильно,  у телепередачі про левів ми чули, що їхня сім’я називається прайд.

У кінці заняття проводиться пальчикова гра „Лев”.

- Пальчики стискаємо у кулачок і розпускаємо, примовляючи:

Лев сердитий дуже!

Лев ні з ким не дружить.

Якщо він такий сердитий,

Я не буду з ним дружити.

(Лев розсердився та випустив пазурі.)

- Долоньку і пальчики робимо м’якенькими, як лапка у кицьки, примовляємо:

Лев вже добрий дуже!

З усіма він дружить.

Зовсім не сердитий –

Буду з ним дружити.

(Лев став добрим, його лапки стали м’якими, він грається ними).

Стукаємо чотирма пальцями по столу – лев біжить (вправа готує руки до письма, розвиває координацію рухів)

Після заняття проводиться бесіда про саванну та її мешканців. Діти діляться своїми спогадами та враженнями про заняття, про переглянуті телепередачі.

Молодший дошкільний вік

Художньо-продуктивна діяльність

(зображувальна діяльність)

Освітня лінія: «Дитина в світі культура»

Тема.   Кіт і миші.

Завдання розвитку:

·       розвивати  у дітей графічні навички, точність рухів та зорового сприймання, почуття кольору, композиції, форми, вміння фантазувати;

·       виховувати вміння слухати пояснення вихователя, розуміти і виконувати усні настанови; включатися у гру, співпереживати;

·       вчити  вмінню послідовно з’єднувати крапки, створюючи певні зображення (кіт, миші), напівсухою фарбою жорстким пензлем розфарбовувати отримані графічні зображення. Формувати способи зорового обстеження. Уточнити уявлення про зовнішній вигляд та характерні особливості зовнішнього вигляду кота та мишей. Закріплювати вміння розбілювати фарби для створення різних відтінків сірого кольору.

·       Словникова робота.   Прикметники: домашній, свійський. Іменники: хижак, мисливець, хутро, пазурі, відтінок, відтінки..

Організація розвивального життєвого простору.    За можливості – живий об’єкт. Вірш І. Кульської „Кіт і миші”, аркуш паперу блакитного кольору із крапковим зображенням кота і мишок,  пензлі № 5, широкі з коротким жорстким ворсом, палітри з кольорами: білий,  чорний, червоний,  фарби для малювання килимка. Баночки-невиливайки з водою, серветки, прості олівці, підставки для пензлів.

Попередня робота.   З метою збагачення художніх уявлень дітей перегляд ілюстрацій, фотографій, спостереження на майданчику за живим об’єктом - кішкою. Дати уявлення про те, що кіт – це свійська тварина, хижак, мисливець, а миші – дикі тварини, наносять шкоду сільському господарству.

Перегляд передачі по каналу „Зоопарк ” – „Все про життя котів“.

Тип заняття – репродуктивне.

Зміст і форми роботи.

1.  Гра „Кіт і миші ”.

           Як нам миші вже набридли –

Все поїли, все погризли.

Тож потрапите в біду,

                                      Я ловити вас іду!

2.  Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

  -  Діти, у нас сьогодні гості. От тільки ми не знаємо, хто ж саме. Подивіться на ваші аркуші. На них дуже багато крапочок, то наші гості сховалися за ними. Для того, щоб відгадати, хто вони, потрібно з’єднати крапочки між собою.  Вихователь показує порядок виконання дій.   А тепер відгадайте про кого йдеться у вірші:

Відчинились тихо двері

І ввійшов вусатий звір.

Біля пічки муркотів,

Вушка лапочкою мив… (Кіт).

Діти послідовно з’єднують крапки, отримують зображення кота.

Маленький зростик,

Довгенький хвостик,

Сіренька шубка,

Гостренькі зубки… (Мишка).

Так само діти отримують і зображення мишок.

-         Дітки, ми з вами сьогодні справжні чарівники. Серед великої купи крапочок знайшли і котика, і мишок. Але тепер нам треба їх розфарбувати. А як ви гадаєте, яким способом можна розфарбувати котика і мишок, щоб вони були схожі на справжніх?

-         Яку фарбу треба взяти, щоб отримати світло-сіру фарбу? А просто сіру? Правильно, щоразу до чорної фарби треба додавати білу фарбу, коли більше, коли менше. Так утворюються відтінки фарб.

Індивідуальна робота з дітьми у ході праці.

      Вихователь пропонує подумати, як передати пухнастість хутра котика та мишок, показує прийоми створення зображення. І котик, і мишки розфарбовуються тонким коротким пензлем, з коротким жорстким ворсом напівсухою фарбою, торцем пензля.

      Після пояснення вихователя діти виконують формотворчі рухи сухим пензлем спочатку у повітрі, а потім з метою визначення сили тичка, на долоньках і починають розфарбовувати зображення котика і мишок. У кінці роботи чорною фарбою кінчиком тонкого пензля домальовуються очі та носики тваринок, потім килимок, на якому вони граються.

Підсумок.   Діти разом з вихователем розглядають малюнки.

- Як ви, діти, гадаєте, добрі чи сердиті вийшли наші котики? Чи будуть вони ображати маленьких сірих мишок, чи будуть з ними дружити?

- А зараз ми з вами розташуємо малюнки на справжньому великому килимі і у нас вийде велика дружна пухнаста компанія котиків та мишок. А ми послухаємо вірш про котика та мишок:

І.Кульська

Кіт і миші.

Ходить котик по кімнаті,

В нього тапочки на ваті.

Позіха байдуже:

- Я стомився дуже!

А під ліжком нірка, нірка,

З неї мишка зирка, зирка.

Зирк туди, зирк сюди:

Де котячі сліди?

Виліз котик на подушку,

Водить лапкою по вушку,

Вигинає спинку:

- Ляжу на часинку!

А до шафи нишком, нишком

Є дорога мишкам, мишкам:

Все як слід, ось обід, спи та спи, ледар кіт!

Що ви ,миші? Тихо, тихо,

Ось вам буде лихо, лихо.

Кіт не спить, а слуха,

Наставляє вуха!

Скочив котик саме впору!

Швидше, миші, в нору, в нору,

Ця – туди, ця – сюди, утікай від біди!

Старший дошкільний вік

Художньо-продуктивна діяльність

(зображувальна діяльність)

Освітня лінія: «Дитина в світі культура»

Тема.  В гостях у казки.

Завдання розвитку

·       Розвивальні: активізувати зв’язне мовлення, увагу, пам'ять, логічне мислення, вміння застосовувати набуті раніше знання для виконання завдання, графічні навички, точність рухів, почуття кольору, композиційні вміння; створювати сюжет, розміщуючи його на всьому аркуші паперу, передавати пропорційні та просторові співвідношення між об’єктами.

·       Виховні:  підтримувати інтерес і повагу до народних традицій, почуття гумору, властиве народові, бажання відтворювати в малюнку естетичні емоції і отримані уявлення;

·       Навчальні: продовжувати ознайомлювати дітей із предметами домашнього вжитку та посудом, виготовленим у народних художніх промислах: глечик, макітра, горщик, діжа, макогін, горнятко, уточнити знання про матеріал, з якого виготовлені ці речі, про їх використання у побуті. Закріпити вміння послідовно з’єднувати простим олівцем крапки, створюючи повне зображення журавля та лисички, розфарбовувати ці зображення, використовуючи тонкий пензель з коротким жорстким ворсом напівсухою фарбою.

·       Словникова робота:    

- збагачувати словник  іменниками-назвами предметів побуту: глечик, макітра, горщик, діжа, макогін, горнятко, ложка;

- прикметників: глиняний, дерев’яний, розмальований;

- закріпити навички словотворення: глина – глиняний, дерево – дерев’яний, побут – побутовий тощо.

Організація розвивального життєвого простору  аркуш паперу блакитного кольору, пензлі №5, вузькі з жорстким коротким ворсом, палітри з білою, чорною, жовтогарячою напівсухою фарбою, баночки з водою, серветки, прості олівці, підставки для пензлів.

Попередня робота   Читання української народної казки в обробці І.Франка „Лисичка і журавель“, альбом  „Український посуд (Опішне)“, бесіда про український народний посуд.

Тип заняття – репродуктивне, інтегроване.

Зміст і форми роботи.

Вихователь:

 -  Я бачила, по вулиці

Тут казочка гуляла;

Чи сумно стало в книжці їй,

Чи просто заблукала.

І ось вона прийшла до нас

Сьогодні на світаночку.

Давайте разом зазирнем

Швиденько в тую казочку.

Діти разом з вихователем пригадують казку „Лисичка і журавель“, знаходять відповідний посуд.

2.  Запитання до дітей:

  -  З якого посуду лисичка частувала журавля? (із тарілки)

  -  Чому журавель не міг ухопити дзьобом каші?

  -  А з якого посуду журавель пригощав лисичку? (із глечика)

  -   Чому лисичка не змогла попоїсти разом із журавлем?

Вихователь: ось у мене є глечик, з чого він виготовлений та де, на вашу думку можна його використати?

-  Правильно, він глиняний, у такому посуді зручно тримати молоко, сметану, узвар. Продукти у такому посуді довго не псувалися. Навіть маленький песик знав, що у глечику може бути щось смачненьке:

Стоїть на лавці глечик,

Побачив його песик:

У глечик зазирає

І молочка чекає.

(Лунає стукіт у двері). – Там хтось стукає. Хто ж це може бути?

З’являється ведмедик і каже, що дуже любить ласувати медом.

Дітки, у нас є медок, у що ж ми наллємо його Ведмедикові? (У миску). Ось вона. З чого вона зроблена? Правильно, з глини. З таких мисок раніше їли наші дідусі та бабусі. Та подивіться, Ведмедик чогось не їсть медок. Він пропонує нам розгадати загадку.

За те, що я працюю справно,

Мене людина любить кожна.

Туди несу смачні я страви,

А повертаюся порожня. (Ложка)

Так давайте дамо Ведмедикові ложку, щоб він гарненько поїв медку, тільки спочатку уважно розглянемо її. З чого вона виготовлена? (З дерева). А поки Ведмедик буде ласувати медком, заглянемо до його торбинки. Скільки тут цікавих та корисних речей! (Вихователь дістає з торби горщика, діжу, ополоника, ложку, макітру, горнятко, макогін, миску та запитує у дітей, як використовуються всі ці речі, з чого вони зроблені, для яких продуктів що підходить. Діти узагальнюють – це посуд).

Посуд виставляється на столі. Вихователь читає  потішки, а діти знаходять той предмет, про який ідеться у потішці.

Люлі, люлі, люлечки,

Звари,мамо, кулешику,

Маленькому дитяті,

У маленькому горняті.

***

- Кицю Мура,

Де ти була?

- У бабусі.

- Що робила?

- Миски мила.

***

Диби, диби, диби, би,

Пішла баба по гриби.

А дід по опеньки

В неділю раненько.

Нарвали опеньки,

Поклали в макітру гарненько.

***

Іди, іди, дощику,

Зварю тобі борщику

У новому горщику.

Посуд красиво розставляється на столі.

3.  Мотивація.   

  -  А зараз я пропоную вам намалювати головних героїв казки „Лисичка і журавель“. Подивіться на свої аркуші. Там ціла купа

крапочок, саме за ними сховалися наші герої. Що треба зробити, щоб вони знайшлися? (З’єднати крапки).

Послідовно з’єднуючи крапки, діти отримують зображення лисички та журавля.

- А розфарбовувати їх ми будемо вже знайомим прийомом: напівсухою фарбою тонким пензлем з жорстким коротким ворсом, торцем пензля, тоді наші персонажі будуть пухнасті, як справжні.

-  Ви добре знаєте, як треба малювати таким способом. (Діти самостійно утворюють сірий колір для журавля шляхом змішування (розбілювання) чорної фарби з білою).

У процесі малювання проводиться  індивідуала робота з дітьми, які потребують допомоги.

5.  Підсумок.   

-  Ось ми з вами намалювали героїв казки та накрили на стіл. Навіть гостей можна кликати. Тільки пригощати ми будемо по-справжньому, щоб ніхто не образився:

Любі діти, прошу сісти,

Пампушечки будем  їсти,

Пампушечки непогані,

Пампушечки дуже гарні!

(Приходить кухар і приносить тацю з пампушками. Всі пригощаються).

Іван Франко.

ЛИСИЧКА І ЖУРАВЕЛЬ

Лисичка з Журавлем дуже заприятелювали. От Лисичка і кличе Журавля до себе в гості.

—    Приходь, Журавлику! Приходь, любчику! Чим хата багата, тим і вгощу.

Іде Журавель на прошений обід, а Лисичка наварила кашки з молочком, розмазала тонесенько по тарілці та й поставила перед Журавлем.

—    Призволяйся, не погордуй. Сама варила. Журавель стук, стук дзьобом — нічого не

спіймав. А Лисичка тим часом лиже та й лиже кашку, аж поки сама всієї не з'їла. А коли кашки не стало, вона й мовить:

—    Вибачай, кумочку, більше не маю чим угощати.

—    Спасибі й за те,— пісним голосом промовив Журавель.— А ти б, Лисичко, до мене завтра в гості прийшла.

—    Добре, Журавлику, прийду, чому не прийти,— каже Лисичка.

Другого дня приходить Лисичка, а Журавель наварив м'яса, буряків, квасольки, картопельки. Покришив дрібненько, склав у високий глечик з вузькою шийкою та й поставив на столі перед Лисичкою.

—    їж, кумонько. Не погордуй, люба моя,— припрошує Журавель.

Нюхає Лисичка — смачно пахне. Встромлює голову в глечик — не йде голова. Пробує лапкою — не витягне. Крутиться Лисичка, скаче навколо глечика, а Журавель їсть собі шматочок за шматочком, поки всього не виїв.

— Вибачай, любонько, — каже, випорожнивши глечика,— чим хата багата, тим і рада, і більше на цей раз нічого немає.

Розсердилася Лисичка, навіть не подякувала за гостинність. Вона, бачите, думала, що на цілий тиждень наїсться, а тут прийшлося додому йти облизня спіймавши. Відтоді й зареклася Лисичка з Журавлем приятелювати.

Призволяйся — тут: пригощайся.

Облизня спіймавши — ні з чим.

Орієнтовні запитання до дітей:

-  Про що ця казка? Чи знайома вона тобі? Розкажи, як Лисичка частувала Журавля. Як Журавель віддячив Лисичці? Чому Лисичка зареклася дружити з Журавлем? Поділи казку на дві частини. Як би ти назвав кожну з них?

 - Які почуття слід передати, читаючи слова Журавля, коли він був у гостях у Лисички і в себе вдома?

- Підготуйся стисло розповісти казку.

- Будь дослідником! Порівняй українську народну казку «Лисичка і Журавель» і казку «Лисичка і Журавель», записану Іваном Франком. Чим вони подібні і чим відрізняються?

Прислів’я

Є в глечику молоко, та голова не влазить.

Конспекти занять з художньо-естетичної діяльності дітей дошкільного віку

 Художньо-продуктивна діяльність

для дітей старшого дошкільного віку

(малювання зубною щіткою та зім’ятими шматочками  паперу)

Тема: «Ой селом - селом»

Мета:

Продовжувати формування розуміння того, що Україна – це рідна країна, Батьківщина, де живе сама дитина.

Розвивати пізнавальний інтерес і світогляд дітей.

Познайомити з поетичною творчістю Марійки Підгірянки, її книгою «Учись, маленький».

Виховувати почуття гордості та поваги до рідного краю, до українського народу, його мови, історії, культури.

Надати дітям простір для реалізації власних задумів, планів, бажань через малюнок.

Закріпити вміння малювати зубною щіткою та зім’ятим папером.

Організація розвивального простору:

Збірник віршів Марійки Підгірянки «Учись, маленький», фарби гуашеві, тоновані аркуші паперу, пензлі, зубна щітка, папір для зминання, серветки, підставки, баночки з водою.

Попередня робота:

Познайомити дітей з книжкою Марійки Підгірянки «Учись, маленький», розглянути ілюстрації до віршів, познайомити з біографією Марійки Підгірянки.

Зміст і форми роботи:

- Діти, який я принесла цікавий конверт. Вам цікаво дізнатися, що в цьому конверті? Давайте разом подивимось, що ж у ньому. (Дістаю книжку, пропоную послухати вірш «Ой селом - селом»).

1. Ой селом – селом Зелено кругом. У садках село втонуло, Кожне дерево вдягнуло Зелений шолом. 2. Вийду на поля: Ой, пахтить земля! Мов співає рідна скиба Пісню праці, пісню хліба, Серце звеселя.

3. Ой, селом – селом Гомінко кругом: Кожна пташечка співає, Над квітками бджілка грає Золотим крилом. 4. Все кругом росте, Буйно так цвіте, Пестить гори і долини, Гріє простір України Сонце золоте.

-  Чи відчуваєте ви, з якою любов’ю до рідного краю написано цей вірш?

-    Про яку країну йдеться мова в цьому вірші?

-    Що таке Батьківщина?

-    У якій країні ви народилися і живете?

Зараз я розповім вам про людину, яка пише такі красиві й лагідні вірші. Це українська поетеса Марійка Підгірянка.

Навесні 1961 року Марійка Підгірянка відзначала своє вісімдесятиліття. Ювілярку прийшли привітати львівські письменники.

Багато людей живуть, леліючи в пам’яті вірші мудрої дочки гірського століття, згадки про неї. А школярі та дошкільнята кінця ХХ, початку ХХІ століть тільки відкривають для себе багатогранний талант Марійки Підгірянки.

Зростала Марія на Гуцульщині, оповитій таємницями легенд, запам’ятовувала мамині пісні та казки, коломийки та приказки, які чула від земляків.

Понад сорок років працювала Марія Омелянівна на ниві народної освіти. Ця знаюча жінка була наділена неабияким поетичним хистом, що прислужився їй, зокрема, під час навчання й виховання діточок книжка ««Учись, маленький».

Вірші Марійки Підгірянки допоможуть нам краще відчути непростий і чарівний навколишній світ, навчать, «як зло оминати, а добро чинити».

-   Багато з вас улітку  їздять у село до рідних відпочивати. Давайте з вами уявимо село, про яке писала поетеса, і перенесемо наші уявлення на аркуш паперу.

(Нагадую дітям техніку малювання прийомами роботи зім’ятим папером та зубною щіткою). Діти малюють, проводжу індивідуальну роботу з дітьми щодо активізації техніки малювання зубною щіткою та зім’ятим папером.

У кінці заняття розглядаються та обговорюються малюнки, оформлюється експрес-виставка для батьків, готується спільний альбом для дитячих робіт.

******

Художньо-продуктивна діяльність

для дітей старшого дошкільного віку

(малювання зім’ятими шматочками  паперу)

  

Тема: «Овечки в полонині»

Мета:

Продовжувати знайомити дітей із творчістю Марійки Підгірянки.

Поглибити знання дітей про край, де вони народилися і живуть.

Ознайомити зі словами: полонина, верховина, звори, заквітчаний.

Закріпити вміння малювати зім’ятим папером.

Розвивати креативне мислення, викликати у дітей пізнавальний інтерес до творчості Марійки Підгірянки.

Виховувати почуття любові до рідної країни.

Організація розвивального простору:

Збірник віршів Марійки Підгірянки «Учись, маленький», фарби гуашеві, тоновані аркуші паперу, пензлі, папір для зминання, серветки, підставки, баночки з водою.

Попередня робота:

Тонування паперу, читання та розгляд ілюстрацій до вірша Марійки Підгірянки «Мої овечки»:

Жену я овечок череду,

А баран рогатий спереду.

Жену я овечок громаду,

А песик кудлатий позаду.

Зміст і форми роботи:

-                     Діти, сьогодні я прочитаю вам ще один вірш Марійки Підгірянки, який називається «Верховина».

(Читаю вірш)

1. Блакитне небо в головах, В ногах діброви сині. Орли мандрують по верхах, Овечки – в полонині. 2. Соколом бистрим лине зір Порідній всій сторонці – По зворах гір, зелених гір, На лан блискучий в сонці.

3. Лани як золото блищать У голубім безмежжі. За ними мрії сіножать В заквітчаній одежі. 4. Як біла нитка, в’ється шлях Од тих ланів на мела – Там і моє село в садах Й хатиночка весела.

(Пояснюю значення слів: верховина, звори, полонина, заквітчані одежі)

Запитання до дітей:

- Хто написав вірш «Верховина»?

- Про який край ведеться мова у вірші?

- Які почуття викликає у вас вірш? (любов до Батьківщини, природи рідного краю)

- Яку техніку, на вашу думку, ми будемо використовувати при малюванні овечок?

(Нагадую дітям прийоми роботи із зім’ятим папером). Діти малюють, під час малювання здійснюю індивідуальну роботу з дітьми.

-                     Діти, ми домовилися з вами, що ми влаштуємо виставку малюнків за творами Марійки Підгірянки.  (Разом з дітьми оформлюємо виставку малюнків)

*****

Художньо-продуктивна діяльність

для дітей старшого дошкільного віку

(малювання патичками із гігієнічних паличок, шматочками поролону)

Тема: «Калина»

Мета:

Закріпити знання про калину як один із символів України.

Сприяти формуванню патріотичного світогляду через розширення знань дітей про природні особливості нашої держави.

Познайомити дітей із віршем Марійки Підгірянки «Калина».

Виховувати інтерес до природних особливостей нашої країни.

Організація розвивального простору:

Збірник віршів Марійки Підгірянки «Учись, маленький», фарби гуашеві, тоновані аркуші паперу, пензлі, гігієнічні палички, шматочки поролону, папір для зминання, серветки, підставки, баночки з водою.

Попередня робота:

Розгляд ілюстрацій, посуду, вишитих рушників із зображенням калини.

Зміст і форми роботи:

-                     Діти, відгадайте загадку:

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляється у воду

                   На свою хорошу вроду (калина)

-                     Правильно, калина. А сьогодні я прочитаю вам ще одного вірша вже знайомої поетеси Марійки Підгірянки. Називається він «Калина».

Колишися, калинонько, колишися,

Зеленими листочками розпишися,

Сонячними променями розмалюйся,

З дужим вітром буйнесеньким розцілуйся.

А ще срібною росою вмийся  чисто,

Надінь свої ягідочки, як намисто.

Буде тобі, калинонько, дуже радо,

Коли глянеш в чисту річку – у свічадо.

Запитання до дітей:

-                     Чи сподобався вам вірш? Хто його написав?

-   Калина – символ якої країни?

-   Що ви знаєте про властивості калини? (нею лікують застуду, п’ють смачний чай)

- Як лагідно називає калину поетеса? (калинонька)

Пояснюю слово свічадо – дзеркало

Згадуємо техніку малювання гігієнічними паличками, які використовуються як патички, а також малювання шматочками поролону.

Діти малюють, під час їхньої роботи здійснюю індивідуальну роботу, надаю допомогу тим, хто її потребує.

Наприкінці заняття діти розглядають малюнки, обговорюють, чи правильно застосовано техніки малювання. Формується експрес-виставка.

Через два-три дні після ознайомлення батьків з експрес-виставкою, роботами дітей поповнюється спільний тематичний альбом.

****** 

Художньо-продуктивна діяльність

для дітей старшого дошкільного віку

(малювання великими мазками)

Тема: «Сипле сніг»

Мета:

Продовжувати  знайомство  дітей із творчістю  Марійки Підгірянки.

Закріпити вміння зображувати великими мазками таке природне явище як сніг, що падає

Виховувати інтерес до природних особливостей нашої країни, бережливе ставлення до природи.

Вчити бачити та відтворювати в малюнках красу рідної природи.

Виховувати естетичний смак.

Організація розвивального простору:

Збірник віршів Марійки Підгірянки «Учись, маленький», фарби гуашеві, тоновані та білі аркуші паперу, широкі пензлі, серветки, підставки, баночки з водою.

Попередня робота:

Спостереження у природі, розгляд ілюстрацій з альбому «Зима», сюжетних картинок на зимову тему. Перегляд слайдів «Зимові явища», читання віршів українських письменників та поетів про зиму.

Зміст і форми роботи:

Читаю дітям вірш Марійки Підгірянки «Сипле сніг»:

1. Сипле, сипле, сипле сніг… Мов метелики сріблисті, Ті сніжинки білі, чисті, Тихо стеляться до ніг… Сипле, сипле, сипле сніг… 2. Сипле, сипле, сипле сніг… Тихо, легко і спроквола Покриває все довкола –

І стежинок, ні доріг… Сипле, сипле, сипле сніг… 3. Сипле, сипле, сипле сніг… Вже присипав доли, гори, Вже весь світ, мов біле море, Біле море без доріг… Сипле, сипле, сипле сніг…

Запитання до дітей:

-         Хто написав цього вірша?

-         Як він називається?

-         Про яку пору року говориться у вірші?

-         Як ви розумієте слова «Сипле, сипле, сипле сніг»? (сніг іде повільний, лапатий, густий, щільний, іде вже багато часу, довго)

Нагадую дітям техніку малювання великими мазками широким пензлем, пропоную намалювати сніг великими мазками так, щоб на малюнку було видно, що сніг щільний, лапатий, густий.

Під тиху музику діти малюють. Здійснюю індивідуальну роботу з дітьми. Активізую виконання роботи мазками.

Формується експрес-виставка.

Після ознайомлення батьків з експрес-виставкою, роботами дітей поповнюється спільний тематичний альбом.

******

Художньо-продуктивна діяльність

для дітей старшого дошкільного віку

(дзеркальне малювання - монотипія)

Тема: «Снігова баба»

Мета:

Продовжувати  знайомство  дітей із творчістю  Марійки Підгірянки.

Закріпити створювати дзеркальне відображення, здійснювати домальовування за уявою.

Розвивати окомір, акуратність у роботі.

Вчити відтворювати в малюнках елементи зимових дитячих розваг.

Виховувати естетичний смак, любов до природи бажання малювати.

Організація розвивального простору:

Збірник віршів Марійки Підгірянки «Учись, маленький», фарби гуашеві, тоновані у блакитний колір та білі аркуші паперу, пензлі, серветки, підставки, баночки з водою, простий олівець.

Попередня робота:

Спостереження у природі, розгляд ілюстрацій з альбому «Зимові розваги», сюжетних картинок на зимову тему. Розповідання з власного досвіду про зимові розваги. Напередодні зліпити снігову бабу.

Зміст і форми роботи:

Діти, ви пам’ятаєте, ми з вами вчора ліпили снігову бабу. Яка вона вийшла у нас красива та велика. А тепер я прочитаю дітям вірш Марійки Підгірянки «Снігова баба»:

Що за гамір? Що за гра? Ліпить баба дітвора! Ой, у баби горб на спині І ломака он яка! Ніс у баби з картоплини, Рот у баби з буряка!

Відмітити з дітьми, що вірш веселий, жартівливий – викликає гарний піднесений настрій.

Нагадую дітям, як виконується малюнок у дзеркальному відображенні: скласти аркуш паперу навпіл, на одну сторону нанести відповідне зображення (снігову бабу) простим олівцем, зображення заповнюється фарбами, друга сторона міцно притискається до першої. На отриманий симетричний малюнок можна нанести елементи прикрас, домалювати малюнок за власним бажанням.

Здійснюю індивідуальну роботу.

Наприкінці заняття діти милуються малюнками та складають їх у спільний тематичний альбом.

******

Художньо-продуктивна діяльність

для дітей старшого дошкільного віку

(малювання шматочками поролону)

Тема: «Розмова з місяцем»

Мета:                                                                                          Формувати у дітей розумінні того, що Україна – це рідна країна. Батьківщина, де живе сама дитина, формувати інтерес до розмаїття світу природи рідної країни.

Сприяти формуванню патріотичного світогляду.

Продовжувати вчити створювати малюнок на основі набутих знань.

Розвивати образне сприймання, увагу, дрібну моторику рук.

Виховувати естетичний смак, любов до рідної країни, рідної землі.

Організація розвивального простору:

Збірник віршів Марійки Підгірянки «Учись, маленький», фарби гуашеві, тоновані аркуші паперу, пензлі, шматочки поролону, серветки, підставки, баночки з водою.

Попередня робота:

Напередодні увечері спостерігати за вечірнім небом, місяцем, як місяць сяє, як розстеляється його сяйво по землі.

Зміст і форми роботи:

- Діти, вчора ми з вами спостерігали за місяцем. А сьогодні я прочитаю вам вірш «Розмова з місяцем»:

- Ой, місяцю, місяченьку, Срібнолиций стороженьку, Що сторожиш ти? - Я сторожу в тиху нічку Гай і поле, луг і річку, І сільські хати. - Ой, місяцю, місяченьку, Срібнолиций стороженьку, Хто є в тих хатках? - Там сплять діти в колисочках, Сон цілує їхні очка – Бачать мрії в снах.

- Ой, місяцю, місяченьку, Срібнолиций стороженьку, Про що мрії ті? - Про край рідний, край єдиний Про майбутнє України Снять діти малі. - Ой, місяцю, місяченьку, Срібнолиций стороженьку, Чи здійсняться сни? -                     Стануть діти підростати, Для народу працювати – І здійсняться сни.

Запитання до дітей:

- У яку частину доби світить місяць? (увечері, вночі)

(тому наш малюнок буде на темному тлі)

- Чому авторка називає місяць «срібнолиций стороженьку»?

- Про яку країну йде мова у вірші?

Нагадую дітям техніку малювання шматочком поролону. Під час роботи здійснюю індивідуальну роботу з дітьми, активізую техніку малювання шматочком поролону.

Наприкінці заняття діти розглядають малюнки, обговорюють, чи правильно застосовано техніку малювання. Формується експрес-виставка.

Через два-три дні після ознайомлення батьків з експрес-виставкою, роботами дітей поповнюється спільний тематичний альбом.

******