Атестаційна робота Кисельової Н.М.

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ АДМІНІСТРАЦІЇ КИЇВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) № 373 «ПАРОСТОК» ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ»

Кисельова Н.М.

Вплив

 соціально-психологічного клімату на підвищення якості освіти у ДНЗ

Харків

2016

У роботі висвітлюється досвід практичного психолога «Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №373 «Паросток»» Харківської міської ради Н.М.Кисельової, який був присвячений розгляду важливості створення і збереження сприятливого соціально-психологічного клімату в дошкільному закладі з точки зору його впливу на підвищення якості освіти і на самопочуття кожного працівника в освітній організації, а також з точки зору впливу соціально-психологічного клімату  колективу дошкільного закладу, на тих, кого виховують і навчають. Рекомендується для використання практичними психологами,   керівникам, вихователями-методистами дошкільних закладів.

ЗМІСТ:

	ВСТУП……………………………………………………….	3
1.	Соціально-психологічний клімат в життєдіяльності освітніх організацій……………………………………………………………	5
1.1	Поняття соціально-психологічного клімату………………………..	8
1.2	Характеристики соціально-психологічного клімату.........................	8
1.3	Види соціально-психологічного клімату…………………………….	9
1.4	Структурні компоненти соціально-психологічного клімату…………………………………………………………………..	11
1.5      1.6           1.7. 1.8.	Фактори впливу на соціально-психологічний клімат……………………………………………………………………Критерії соціально-психологічного клімату ……………………… Чинники впливу соціально-психологічного клімату ……............... Функції соціально-психологічного клімату………………................	12   13 14 16
2.	Шляхи формування соціально-психологічного клімату у дошкільному навчальному закладі № 373 «Паросток» …………………………………………………………………………	17
2.1	Діагностичний етап процесу формування сприятливого соціально-психологічного клімату …………………………………………….	18
2.2	Етап планування процесу формування сприятливого соціально-психологічного клімату ……………………………………………..	20
3.	Процес формування та збереження соціально-психологічного клімату в дошкільному закладі……………………………………..	25
4.	Вплив соціально-психологічного клімату на ефективність і якість освітньо-виховного процесу у ДНЗ…………………………………………………………………..	35
	ВИСНОВКИ………………………………………………………….	57
	ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………..	58
	ДОДАТКИ…………………………………………………………….	59

ВСТУП        

Українська освiта поступово входить у європейський та свiтовий освiтнiй простiр. Це вимагає пошуку нових підходів до формування її змісту, визначення структури, а загалом – переходу до управління освітньо-виховним процесом на нових методологічних і теоретичних засадах. У зв'язку з цим провiдною тенденцією розвитку вiтчизняної системи освiти є розвиток на засадах гуманiстичної педагогiки. Зазначені процеси розпочинаються з дошкільної освіти як вихідної ланки становлення особистості.

Дошкільнята – це майбутні дорослі люди ХХІ століття, від зусилля  яких буде залежати благополуччя та стабільність світу. Які будуть іти до головної мети людства – досягнення порозуміння, терпимості, гармонії у відносинах між народами та державами.

У «Нацiональнiй доктринi розвитку освiти України  в ХХІ столiттi» чiтко визначено стратегiю на прiоритетнi напрямки створення життєздатної системи виховання та навчання, яка б забезпечувала „всебiчний розвиток, гармонiйнiсть i цiлiснiсть особистостi, розвиток її  здібностей  та обдарувань, збагачення на цiй основi iнтелектуалъного потенцiалу народу, його духовностi i культури”.

Саме у такому руслі скеровують діяльність педагогів-вихователів основний нормативний документ, що вміщує сучасні вимоги до змісту та обсягу дошкільної освіти в Україні, її пріоритети:  Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) - державний стандарт дошкільної освіти; Програма виховання і навчання дітей від двох до семи років «Дитина», де зміщено акцент з дидактичного (обов’язкового засвоєння дітьми певного обсягу знань, умінь й навичок) на розвивальний та виховний аспекти, що в комплексі забезпечує формування компетентної особистості.

Програма реалізує особистісно зорієнтовану модель дошкільної освіти, яка полягає у зміні ставлення педагогів до дітей, переважанні форми спілкування з вихованцями на засадах партнерства, поваги до дітей, вірі в їхні можливості, що допомагає бачити кожну дитину окремо й добирати ефективні форми роботи з нею.

Однією з важливих задач сучасної системи освіти в Україні є підвищення ефективності роботи дошкільних закладів, головним завданням яких є, як сказано в “Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті”, збереження та зміцнення фізичного й психічного здоров’я дитини, розвиток її творчих здібностей, реалізація потенційних можливостей особистості.

Важливим напрямком реформування освіти, передбаченим законами України “Про освіту” та “Про дошкільну освіту” і національною програмою “Освіта. Україна ХХІ століття” є створення умов для професійної діяльності педагогічних працівників, забезпечення їхнього високого статусу в суспільстві, що вимагає сьогодні від адміністрації навчального закладу спрямування всіх зусиль на реалізацію соціально-психологічних функцій управління, які спрямовані на створення сприятливого соціально-психологічного мікроклімату, формування необхідного для продуктивної роботи педагогічного колективу, колективу однодумців, які пліч-о-пліч розв’язують складну проблему - формування особистості.

1.                Соціально-психологічний клімат в життєдіяльності освітніх організацій

Аналіз соціально-психологічної літератури, праць з психології управління показав, що автори відзначають велику роль соціально-психологічного клімату в житті організації, управління нею, в життєдіяльності кожної особистості.

Соціально-психологічний клімат є «одним з вирішальних чинників успішної діяльності людини в усіх сферах життя суспільства» стверджує Б.Д. Паригін, і розглядає його в аспекті реалізації функції зворотного зв'язку. На думку автора, значущість соціально-психологічного клімату визначається також тим, що від нього залежить міра, яку вносить кожний індивід у діяльність, характер її спрямованості, ефективність.

О. С. Анісімов розглядає соціально-психологічний клімат як такий соціально-психологічний феномен, який відображає рівень комфортності існування в спільній діяльності, у груповій взаємодії. «Якщо комфортність пов'язана з індивідуальною оцінкою умов існування в групі, то самі умови розглядаються як груповий «клімат», як особливий стан соціально-психологічних умов, що склалися в групі».

Управління сучасним дошкільним навчальним закладом - це процес, який складається із доцільного вибору цілей та завдань; вивчення та глибокого аналізу досягнутого рівня освітньої діяльності; системи раціонального планування та проектування розвитку всіх внутрішніх систем закладу; виявлення та впровадження перспективного педагогічного досвіду, використання досягнень науки і практики щодо професійної компетентності педагогів; контроль за якістю освітнього процесу, побудованого на гуманістичних засадах. Від якості процесу управління залежить якість результату діяльності дошкільного навчального закладу.

       В умовах нового погляду на гуманізацію і соціалізацію освітнього процесу питання нової якості освіти розглядається як складні процеси, які створюють умови для самореалізації особистості; як розвиток різноманітних здібностей системного характеру і високого ступеню їх продуктивності. В освітньому просторі розміщені фактори, умови, засоби, зв'язки і взаємодія суб'єктів освіти. 

Це має особливе значення, оскільки дозволяє: дітям – самовизначатися в різних видах діяльності, педагогам – створювати умови для розвитку дітей, батькам – брати участь в діяльності освітніх закладів, керівникам – приймати управлінські рішення з метою підвищення якості освітньо-виховного процесу в закладі.

Нова освітня парадигма, пріоритетом якої є соціально зорієнтований підхід з метою підвищення якості освіти, привела до розуміння, що адміністративна модель управління освітнім процесом вимагає нових підходів до управління навчально-виховним процесом. Суттєвим є розуміння того, що якість освітньо-виховного процесу залежить від управлінських засобів, які відстежують зміни змісту дошкільної освіти. Для вирішення проблеми підвищення якості навчально-виховного процесу має доцільність використання моніторингу - діагностичного, достовірного підходу в її оцінюванні з урахуванням кінцевих результатів.

Ефективність управління сучасним дошкільним закладом також значною мірою залежить не лише від урахування керівником психологічних особливостей індивідуальних об'єктів управління (соціальних позицій та ролей окремих працівників освітніх установ, особливостей мотивації їхньої діяльності та поведінки), а й від уміння управлінського персоналу діагностувати психологічні характеристики групових об'єктів управління (яким є колектив дошкільного закладу), зокрема враховувати особливості психологічного клімату колективу та прогнозувати його розвиток.

Психологічний клімат освітньої організації - це відносно стійкий психічний стан (настрій) колективу, що відображає особливості його життєдіяльності.

Соціально-психологічний аспект відображено в інтегрованих показниках групової психології, що є значущими для збереження цілісності колективу та його функціонування як відносно самостійного об'єднання людей, а саме такі характеристики колективу, як єдність, згуртованість, ступінь взаємодопомоги, близькість членів колективу, подібність їхніх думок, оцінок, настанов.

Від ступеня розуміння завідувачем  ролі психологічного клімату в процесі діяльності дошкільного закладу, його уміння враховувати особливості різновидів клімату, чинники, що впливають на його розвиток, адекватно й оперативно визначати шляхи його оптимізації значною мірою залежить ефективність управління дошкільним закладом.

Соціально-психологічний клімат впливає не тільки на ефективність діяльності, поведінку, а й взагалі на психічне здоров'я особистості. Це особливо важливо для менеджера освіти, адже відповідний психологічний стан адміністрації дошкільного закладу       (завідувача ДНЗ, вихователя-методиста) опосередковано, впливає на соціально-психологічний клімат педагогічного колективу, а через них — на дитину, її психічне здоров'я.

Соціально-психологічний клімат є значущим чинником, що впливає на всю управлінську діяльність: вироблення та прийняття управлінських рішень, організацію їх виконання, облік і контроль.

Так, у модель чинників, які впливають на якість управлінських рішень, Г. Я. Брянський і А. І. Іванов, вводять соціально-психологічний клімат як чинник здійснення цього рішення. Однак і в процесі самого вироблення рішення соціально-психологічний клімат впливає на нього або прямо (коли рішення розробляється колегіально), або опосередковано.

На етапі організації соціально-психологічний клімат є значущим  корективно-регулювальним компонентом, коли керівник доводить мету і завдання до колективу і кожного виконавця, в комунікативному компоненті, який і передбачає налагодження сприятливих з точки зору мети управління міжособистісних взаємин і спілкування, сприятливого соціально-психологічному клімату.

А також у мотиваційному компоненті, коли наявність або відсутність здорового соціально-психологічного клімату є джерелом позитивної мотивації до професійного вдосконалення або її зниження чи відсутності.

         Соціально-психологічний клімат є також значущим чинником на етапі контролюючої діяльності менеджера освіти, у здійсненні порівняльно-оцінного компонента його роботи. Тут він є особливо відчутним як джерело соціального контролю, соціальних санкцій, відображення громадської думки колективу закладу освіти.

1.1  Поняття соціально-психологічного клімату

        Соцiально-психологiчний клімат (СПК) — це якiсний аспект мiжособистiсних стосункiв, що виявляється у сукупностi внутрiшнiх (психологiчних) умов, якi сприяють або перешкоджають продуктивнiй спiльнiй дiяльностi i всебiчному розвитку особистостi у групi.

Соціально-психологічний клімат — це частина соціально-психологічного простору організації, психологічне поле, на якому розгортається діяльність кожного учасника процесу праці, "плацдарм життєдіяльності особистості".

Клімат стосунків між людьми в організації складається з трьох складових

·        Перша - це соціальний клімат, який визначається усвідомленням спільних цілей і завдань організації.

·        Друга - моральний клімат, який визначається прийнятими моральними цінностями організації.

·        Третя - це психологічний клімат, тобто ті неофіційні відносини, які складаються між працівниками.

1.2           Характеристики соцiально-психологiчного клiмату  (мал.1)

·        емоцiйний тонус (настрiй) колективу;

·        рiвень взаємин мiж його членами;

·        ступiнь їх єдностi i згуртованостi;

·        ставлення до працi;

·        особливостi творчої, iнтелектуальної та моральної атмосфери;

·        громадська думка, традиції.

Мал.1

Яким є соцiально-психологiчний клiмат у колективi (позитивним чи негативним), визначається за показниками продуктивностi працi i дисциплiни його членiв.

1.3           Види соцiально-психологiчного клiмату

Виділяють три основнi види соціально-психологiчного клiмату:

·        оптипмальний або здоровий клiмат — з позитивною спрямованiстю;

·        неоптимальний або нездоровий клiмат — з негативною спрямованiстю;

·        нейтральний клiмат — з нейтральною спрямованiстю.

Кожен iз зазначених видiв соцiально-психологiчного клiмату має низку ознак, якi його характеризують. Вони можуть бути як суб’єктивного (внутрiшнього) так i об’єктивного (зовнiшнього) характеру.

Оптимальний соцiально-психологiчний клiмат у колективi навчального закладу характеризується такими ознаками:

·        взаємодовіра i висока взаємовимогливiсть членiв колективу;

·        доброзичливiсть і дiлова критика;

·        вiльне висловлювання власної думки пiд час обговорення питань, що стосуються всього колективу;

·        вiдсутнiсть тиску керiвника на пiдлеглих i визнання за ними права приймати важливi для колективу рiшення;

·        чуйнiсть, але водночас вимогливiсть керiвника до кожного члена колективу;

·        достатня поiнформованiсть усiх членiв колективу про основнi завдання та етапи їх виконання;

·        створення у колективi умов для активноi професiйної та творчої дiяльностi, самореалiзацiї, самоствердження та саморозвитку кожного працiвника;

·        задоволенiсть роботою (її змiстом, оплатою, органiзацiєю) та належнiстю саме до цього колективу;

·        взаємодопомога у критичних ситуацiях;

·        бажання сприяти подальшому розвитку колективу.

Неоптимальний соцiально-психологiчний клiмат у колективi навчального закладу характеризується такими ознаками:

·        байдуже ставлення працiвникiв один до одного i до колективу в цiлому;

·        вiдсутнiсть зацiкавленостi керiвника та його заступникiв до загального стану справ у навчальному закладi;

·        вiдсутнiсть у працiвникiв iнтересу до питань, що безпосередньо їх стосуються.

Нейтральний соцiально-психологiчний клiмат є  нестiйким у рiзних колективах може набувати бiльшостi ознак оптимального або неоптимального клiмату.

 Яких саме ознак набуде нейтральний соцiально-психологiчний клiмат у певному колективi, залежатиме вiд керiвника навчального закладу, його працiвникiв, а також вiд того, на якому етапi розвитку перебуває колектив.

1.4.  Структурні компоненти соціально-психологічного клімату

Серед головних структурних компонентів СПК педагогічного колективу є система ставлень його членів:

·        до виконання професійно-рольових функцій;

·        до колег і керівництва дошкільного закладу;

·        до світу в цілому та самого себе.

Соціально-психологічний клімат розглядається в єдності сторін функціонування педагогічного колективу та діяльності окремих його членів:

·     когнітивної -  (усвідомленні цілей і завдань педагогічної діяльності; виявлення педагогічної концепції та міра її узгодженості з педагогічними поглядами колег; соціально-перспективна поінформованість про колектив і його членів);

·     емоційної - (задоволеність членством у колективі та характером міжособистісних взаємин у ньому; прийняття стилю керівництва й професійного спілкування);

·      поведінкової  - (спосіб професійної самореалізації, активність у професійному та соціальному житті колективу).

Соцiально-психологiчний клiмат колективу залежить від:

·        усiх процесiв, що вiдбуваються у навчальному закладi;

·        ставлення керівника до пiдлеглих;

·        ставлення працiвникiв до виконання своїх обов’язкiв.

1.5 Фактори впливу  на  СПК

Основними факторами впливу на соціально - психологічний клімат в дошкільному закладі є :

·           зміст праці та ступінь задоволення нею;

·           умови праці і побуту та задоволеність ними;

·            ступінь задоволення характером міжособистісних стосунків педагогів з дітьми, взаємини з колегами та керівництвом, а також з батьками дітей.

·            стиль керівництва, особистість керівника та задоволеність   ними.

Важливе значення мають міжособистісні взаємини в педагогічному колективі: взаємини з колегами та керівництвом, а також з батьками дітей. Саме ці взаємини є вирішальним фактором становлення СПК у педагогічному колективі дошкільного закладу.

Суттєвий вплив  на соціально-психологічний клімат має сумісність членів колективу.

Сумісність розуміється як найсприятливіше поєднання властивостей працівників, забезпечуює ефективність спільної діяльності і особисту задоволеність кожного.

         Сумісність - найсприятливіше поєднання властивостей працівників, забезпечує ефективність спільної діяльності і особисту задоволеність кожного. Сумісність виявляється у взаєморозумінні, взаємоприйнятті, співчутті, співпереживанні членів колективу один одному.

Види сумісності:

·        психофізіологічна; 

·        психологічна.

Психофізіологічна пов’язана з синхронністю індивідуальної психічної діяльності працівників (різна витривалість членів групи, швидкість мислення, особливості сприйняття, уваги), що слід враховувати при розподілі фізичних навантажень і дорученні окремих видів робіт.

 Психологічна припускає оптимальне поєднання особових психічних властивостей: рис, вдачі, здібностей, системи цінностей, що веде до взаєморозуміння.
         Несумісність виявляється в прагненні членів колективу уникати один одного, а у разі неминучості контактів – до негативних емоційних станів і навіть до конфліктів.

Моделі сумісної діяльності:

·        сумісно-індивідуальна (кожен член колективу виконує свою частину загального завдання незалежно від інших);

·        сумісно-послідовна (загальне завдання виконується послідовно кожним членом колективу);

·        сумісно-взаємодіюча (завдання виконується за безпосередньої та одночасної взаємодії кожного члена колективу з усіма іншими його членами).

         За сумісно-взаємодіючої діяльності, якщо завдання, визначені адміністрацією дошкільного  закладу, виконуються за безпосередньої та одночасної взаємодії всіх членів колективу, згуртованість таких колективів, розмаїття і щирість міжособистісних контактів значно більші. А це сприяє формуванню психологічного клімату з чіткою позитивною спрямованістю.  

На соціально-психологічний клімат в дошкільному закладі впливає також співвідношення формальної та неформальної структур колективу.

Неформальна має позитивне значення для формування психологічного клімату тоді, коли вона доповнює формальну структуру, а не суперечить їй. Коли йдеться про співвідношення формальної та неформальної структур в освітніх колективах, слід особливо наголосити на ролі керівника освітньої організації як неформального лідера.

1.6  Критерії соціально-психологічного клімату

Психологічно-особистісний критерій СПК:

·        задоволеність педагогічною діяльністю й членством у педагогічному колективі дошкільного закладу;

·         самопочуття особистості та рівень комфортності;

·        ступінь ідентифікації з колегами та керівниками дошкільного закладу.

Соціально-груповий критерій:

·        характер взаємин у педагогічному колективі по горизонталі й вертикалі;

·         стиль керівництва завідувача, (вихователя-методиста);

·         рівень конфліктності між членами колективу та масштабність і глибину психологічних бар’єрів, які лежать на шляху спільної педагогічної діяльності.

Діяльнісно-рольовий критерій соціально-психологічного клімату:

·        рівень активності членів колективу в педагогічній діяльності,

·         її творче моделювання та інноваційне втілення;

·        характер виконання функціонально-рольових обов’язків і стан трудової дисципліни в дошкільному закладі.

1 7. Чинники впливу на соціально-психологічний клімат

Чинники, що впливають на соціально-психологічний клімат у педколективі об’єднані у дві групи: чинники макросередовища, чинники мікросередовища. (мал.2)

Структура соціального середовища:

А – глобальне макросередовище (суспільство),

Б – локальне макросередовище (організація),

В – мікросередовище (колектив).

Мал.2

До чинників  мікросередовища відносяться:.

Стиль керівництва,  який відіграє важливу, вирішальну роль у формуванні психологічного клімату в колективі.

 Сприятливий психологічний клімат спостерігається переважно там, де керівник налаштований на демократичний стиль керівництва, де панує атмосфера партнерства і взаємодопомоги, забезпечено чітку організацію праці.

        Рівень психологічної сумісності членів колективу, який впливає на психологічний клімат,  й зокрема на такі психологічні характеристики, як соціально-професійні потреби та інтереси, особливості темпераменту й характеру, рівень професійно-педагогічної підготовки та майстерності, а також вікові і статеві показники.

Оптимальне поєднання таких характеристик забезпечує найбільшу ефективність діяльності колективу.

Збалансованість колективу за віковими показниками та рівнем фахової підготовки також справляє помітний вплив на психологічний клімат.

З одного боку, колектив, у складі якого працюють досвідчені педагоги, сприяє підвищенню фахової майстерності молодих працівників, а з іншого — більша "готовність" молоді до сприйняття різних реформ та нововведень даватиме змогу колективу, де працюють молоді, енергійні, творчі працівники, швидше адаптуватися до відповідних соціальних і професійних змін.

Соціально-психологічний клімат колективу великою мірою залежить від рівня психологічної культури керівника та педагогічних  працівників освітньої організації — від їхніх навичок ділового спілкування, вміння запобігати конфліктним ситуаціям і розв'язувати їх.

Ці вміння та навички проявляються у:

·        взаємодії рядових працівників між собою;

·         взаємодії керівника з підлеглими, взаємодії підлеглих з керівником;

·        взаємодії освітньої організації в цілому з соціальним середовищем.

До чинників  макросередовища відносяться:

·        соціально-психологічні тенденції науково-технічного прогресу;

·        особливості суспільно-економічної формації на конкретному етапі розвитку суспільства;

·        особливості діяльності органів управління в системі освіти (загальні);

·        регіональні особливості роботи обласного, міського, районного управлінь (відділів) освіти;

·        особливості взаємодії адміністрації та органів самоврядування конкретної установи з районними та міськими організаціями.

Соціально-психологічний клімат дошкільного  закладу формується під впливом чинників макросередовища (соціально-економічні умови життя і праці людей), особливостей соціальної організації, тобто системи освіти і мікросередовища (мала група, первинний колектив).

Зовнішні чинники впливають на соціально-психологічний клімат не безпосередньо, а через соціально-психологічні наслідки цих загальних чинників.

Соціально-психологічний клімат у колективі — стан міжособистісних стосунків, що виявляється в сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній діяльності колективу.

1.8 Функції соціально-психологічного клімату

У колективі соціально-психологічний клімат виконує такі функції:

·        консолідуючу (згуртування колективу, об'єднання зусиль для розв'язання навчально-виховних завдань);

·         стимулюючу (реалізація емоційного потенціалу, життєвої енергії колективу); стабілізуючу (забезпечення стійкості внутрішньоколективних відносин, створення передумови для успішної адаптації нових учасників);

·         регулюючу (утвердження норм взаємин, етичного оцінювання поведінки індивідів) функції.

1.                  Шляхи формування сприятливого соціально-психологічного клімату в дошкільному навчальному закладі № 373 «Паросток»

Соціально-психологічний клімат впливає не тільки на ефективність діяльності, поведінку, а й взагалі на психічне здоров’я людини. Це особливо важливо враховувати, адже соціально-психологічний клімат дошкільного закладу опосередковано, через відповідний психологічний стан його педагогічних працівників впливає також на дітей, їх психічне здоров’я.

Тому, як практичний психолог дошкільного закладу, вважаю здійснення активних дій щодо створення сприятливого творчого соціально-психологічного клімату є життєво важливим напрямом діяльності дошкільного закладу, оскільки це необхідно не тільки з точки зору оптимізації управлінської праці, а найголовніше, з точки зору формування позитивного впливу на педагогічний колектив як умову самоактуалізації, саморозвитку особистості керівника, педагога, дитини.

У зв’язку цим зростає необхідність свідомої активності, спрямованої на формування, регулювання і підтримку, здорової соціально-психологічної атмосфери колективу.

Тому практичний психолог, завідувач дошкільного закладу, вихователь-методист, в річних  планах роботи  нашого дошкільного навчального  закладу, значну увагу приділяють плануванню цілеспрямованої роботи  з метою створення та збереження сприятливого соціально-психологічного клімату  в педагогічному колективі.

Управління процесом формування та становлення  сприятливого соціально-психологічного клімату  в ДНЗ, адміністрацією проводилося за  системою   моніторингового дослідження, яка:

1.     забезпечує стабілізацію позитивних змін і подальший розвиток навчально-виховного процесу в ДНЗ;

2.      відповідає вимогам сучасного управління, основою якого є різні методи для самоаналізу, самоконтролю, саморозвитку, з використанням результатів діагностик.

Проведення монiторингових досліджень:

·        дозволяє своєчасно органiзувати процес планування дiяльностi дошкільного закладу;

·        створити умови для самовдосконалення особистих та професiйних якостей педагогів;

·        пiдкреслює турботу про професiйно-особистiсне зростання учасникiв навчально-виховного процесу, яке найбiльш ефективно вiдбувається шляхом розкриття потенцiалу особистiсного розвитку кожного члена колективу;

·        забезпечує взаємозв’язок як внутрішньо-структурних пiдроздiлiв ДНЗ мiж собою, так i широких зв’язкiв ДНЗ iз соцiальним середовищем.

Я вважаю, що однією з необхідних умов становлення сприятливого соціально-психологічного клімату  в педагогічному колективі та управління процесом формування, є діагностика його стану в дошкільному закладі, врахування рівня усвідомлення та оцінки його членами колективу.

2.1 Діагностичний етап процесу формування соціально-психологічного клімату

Діагностична робота в цьому напрямку здійснювалася практичним психологом, завідувачем, вихователем-методистом, з метою різнобічного вивчення педагогічних кадрів, під час спостереження за роботою педагогів на заняттях; аналізу документації; анкетування педагогів; бесід з педагогами з різноманітних питань дитсадівського  життя, психолого-педагогічних та інших проблем; спостереження за настроєм педагога, його манерою спілкування в педагогічному і дитячому колективах, характером його бесід з батьками.

При вивченні особистісних якостей кожного педагога ставилася мета  не тільки зрозуміти його характер, стиль його стосунків у колективі, але й виявити інтереси і нахили, захопленість, ораторські та творчі здібності.

Діагностична робота здійснювалося практичним психологом дошкільного закладу, з використанням методик:

·        Методика «Оцінка рівня соціально-психологічного клімату» Л.М.Лутошкіна. ( додаток 5.2.)

·        Методика визначення  індексу групової згуртованість (ГС) Сішора. ( додаток  5.1.)

·        Методика вивчення атмосфери в колективі (за Ф.Фідлером).

 ( додаток 5.4.)

·        Методика «Q - сортування» тенденцій поведінки в колективі.  (додаток 5.3.)

·        Методика  « Соціометрія»  ДЖ.Морено.

·        Методика  «Тип темпераменту» ( опитувальник Айзенка)

·        Методика «Мотивація професійної діяльності педагогів» К.Земфір у модифікації А.Реана. та інші

Результати отримані під час первинних (2013/2014 н.р.) досліджень показали:

·        Соціально-психологічний клімат у дощкільному закладі визначився такий, що відповідає середньому рівню. Двоє педагогів відзначили  низький ступінь створення сприятливих умов для роботи колективу; семеро педагогів  — достатній  ступінь решта,  (7 педагогів) — середній. (Методика «Оцінка рівня соціально-психологічного клімату» Л.М.Лутошкіна.)

·        В колективі поряд з 62% педагогів, які мають високий сприятливий соціометричний статус, також  є  38% педагогів, які мають менш сприятливий соціометричний статус - «прийняті».

·       76% членів колективу зазначили середню ступінь згуртованості колективу.

Враховуючи  структурні особливості педагогічного колективу дошкільного закладу, для мене, як практичного психолога так і для завідувача дошкільного закладу, також є важливим аналіз  взаємин у мікрогрупах “вихователь – помічник вихователя – вихователь.

Тому проводилося діагностичне дослідження соціально-психологічного клімату  і в мікрогрупах з метою визначення  впливу взаємин у групі на стан СПК в дошкільному закладі.

Результати первинного (2013/2014 н.р.)  дослідження взаємини в мікрогрупах “вихователь – помічник вихователя – вихователь” характеризувалися в цілому як суперечливі: лише 9,2 % вихователів оцінили їх як комфортні та 45,4% — як недостатньо комфортні.

2.2 Планування процесу формування сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі

Аналіз отриманих  результатів первинних досліджень  надав можливість мені, як  практичному психологу дошкільного закладу, зробити висновок про стан соціально-психологічного клімату  та спланувати подальшу роботу з колективом: визначити завдання, напрямки та психолого-педагогічні умови роботи з метою покращення соціально-психологічного клімату.

Управління процесом формування соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі дошкільного закладу, спрямовувалися на вирішення таких завдань:

·        визначення завдань і функцій психологічної служби дошкільного закладу щодо забезпечення сприятливого СПК в педагогічному колективі.

·        збагачення теоретичної обізнаності членів педагогічного колективу в питаннях формування СПК, підвищення їх загальної психологічної культури;

·        розвиток комунікативних здібностей педагогічних працівників, набуття практичних умінь і навичок аналізу та засвоєння стратегії розв’язання можливих конфліктних ситуацій, які виникають у педагогічній взаємодії;

·        стимулювання самопізнання та самоаналізу властивостей і якостей особистості членів педагогічного колективу, які складають морально-духовну основу міжособистісного спілкування та професійно-ділових взаємин;

Спільна робота адміністрації дошкільного закладу (практичного психолога, завідувача, вихователя-методиста,) щодо формування сприятливого  соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі  здійснювалася за визначеними  напрямками:

1)   мотиваційно-цільове налаштування членів педагогічного колективу на створення та підтримання сприятливого СПК;

2)   інформаційно-роз’яснювальна робота щодо оптимізації міжособистісних взаємин, конструктивного розв’язання конфліктних ситуацій у колективі;

3)   організаційно-управлінські заходи щодо уточнення структури дошкільного закладу, підбору та розміщення педагогічних кадрів;

4)   робота з молодими спеціалістами, з метою успішної їх соціально-психологічної та професійної адаптації;

5)   забезпечення умов для відпочинку та зменшення емоційної напруги, інтенсифікації міжособистісного спілкування між членами педагогічного колективу;

6)   психодіагностична, просвітницька, консультаційна та психокорекційна робота з колетивом та з окремими членами педагогічного колективу й керівництвом дошкільного закладу.

Завданням мотиваційно-цільової роботи був  розвиток інтересу у членів колективу до соціального-психологічних явищ, зокрема соціально-психологічного клімату у педагогічному колективі, розуміння його функцій і значення у професійно-педагогічній діяльності.

Завданням інформаційно-роз’яснювальної роботи було забезпечення всіх учасників освітньо-виховного процесу достатнім рівнем орієнтації в теоретичних питаннях сутності та структури СПК в колективі, чинників і соціально-психологічних механізмів його формування; особливостях професійного спілкування й труднощів, які при цьому можуть виникати; причинах конфліктності в педагогічному колективі та конструктивних шляхах і засобах їх розв’язання; стилях управлінської діяльності та відповідних професійно-рольових моделей поведінки підлеглих тощо.

Завданням організаційно-управлінської роботи було оптимальне кадрове забезпечення всіх структурних підрозділів дошкільного закладу й перш за все таких мікроланок педагогічного колективу як осередок педагогів, які працюють з однією групою дітей: помічник вихователя, два вихователі, керівник музичний та ін.

Формування сприятливого СПК в нашому педагогічному колективі дошкільного закладу відбувалося у ході реалізації комплексу психолого-педагогічних умов, а саме:

·        систематичне вивчення стану соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі в контексті сутнісних взаємозв’язків структурних його компонентів;

·        підвищення рівня психологічної готовності керівника дошкільного закладу до реалізації управлінської функції щодо формування соціально-психологічного клімату;

·        мотивація педагогічної діяльності членів педагогічного колективу шляхом розширення ділових і міжособистісних взаємин між ними, проведення цілеспрямованої організаційно-методичної роботи.

Під час роботи за значеними напрямками, відмічалася  позитивна динаміка покращення соціально-психологчного клімату, що знаходило підтвердження у результатах досліджень.

Отриманні результати діагностичної роботи практичного психолога у 2014/2015 навчальному році, показали:

Відбулися суттєві зміни в оцінюванні взаємин “вихователь – помічник вихователя – вихователь” саме з боку вихователів 56,3% характеризують їх як комфортні, решта (43,7%) — середній рівень комфортності.

Результати групової діагностики за методикою «Q-сортування тенденцій поведінки в групі» показали:

·        48 % набрали високу кількість балів (10педагогів);

·        52 % набрали середню кількість балів (11 педагогів)

Більшість педагогів оцінили високим балом такі переважаючі риси, які притаманні їхньому колективу: приязність, погодженість, задоволеність, продуктивність, теплота, співробітництво, взаємна підтримка та успішність.

Зазначили, що в колективі панує позитивна атмосфера, яка є показником здорового психологічного клімату. Також відмітили, що згуртованість проявляється в міжособистісних стосунках, взаємопідтримці. Отже отримані результат надають можливість зробити висновок, що колектив згуртований і працює як одне ціле.

Проведене соціометричне вимірювання, з метою аналізу відносин в колективі і вивчення процесів взаємодії керівника з підлеглими, надало змогу дати кількісні і якісні оцінки людських відносин, що мають місце в групі на основі взаємних симпатій і антипатій.

Отримані результати соціометричного дослідження показали, що в колективі:

·                                  2 педагоги  мають найвищий позитивний статус «зірка»,

·                                  3 педагога -  вищий статус «лідер»

·                                  13 педагогів - впливовий позитивний статус «той, кому надають  перевагу,

·                                   3 педагоги - менш сприятливий  статус  «прийняті».

         Більшість 86% педагогів дошкільного закладу відносяться до високої статусної категорії. Керівник дошкільного закладу є як формальним, так і неформальним лідером в колективі, що є позитивним.

Педагогічний колектив нашого дошкільного закладу це колектив людей, різних за віком і досвідом педагогічної роботи, за характером і комунікабельністю, за інтересами і ціннісними орієнтаціями, за темпераментом і вольовими якостями

Результати тестування «Тип темпераменту» (за методикою Айзенка) показали, що колектив представлено таким співвідношення типів темпераменту працівників: холерики – 32 %, флегматики – 21 %, меланхоліки – 10 %, сангвініки – 37 %.

          Отримані результати анкетування педагогів за методикою «Мотивація професійної діяльності педагогів», К.Земфір у модифікації А.Реана показали, що 80% педагогів дошкільного закладу зазначили свій мотиваційний комплекс як оптимальний, у 10% педагогів мотиваційний комплекс відповідає достатньому рівню, та у 10% педагогів – середньому рівню.

          Пріоритетне  значення у педагогів займають мотив отримання задоволення від самого процесу педагогічної праці (57%) та можливість повної самореалізації в даному виді діяльності (43%.) У більшості педагогів дошкільного закладу переважає внутрішня мотивація, тобто активність педагогів вмотивована самим змістом педагогічної діяльності, прагненням досягти саме в цьому виді діяльності певних позитивних результатів.

             Загальний мотиваційний комплекс педагогів дошкільного закладу представлений у такому  співвідношенні, який відповідає оптимальному мотиваційному комплексу, де внутрішній мотив значно переважає зовнішню позитивну мотивацію, а зовнішня позитивна мотивація, в свою чергу, переважає зовнішню негативну мотивацію.

             Переважна більшість педагогів дошкільного закладу  спрямовані на педагогічну діяльність, прагнуть досягти саме в цій діяльності певних позитивних результатів.

           Соціально-психологічний клімат педагогічного колективу  на даному етапі відповідає високому рівню. 

               На мою думку, позитивні зміни, як кількісні, так і якісні, що відбулися  в динаміці й показниках соціально-психологічного клімату колективу, є результатом дії формуючих впливів.

             Вивчення та аналіз цих змін надав змогу зробити висновок щодо ефективності управління процесом формування сприятливого СПК в педагогічному колективі.

 3. Процес формування та збереження соціально-психологічного клімату в дошкільному закладі.

             Вважаю, що соціально-психологічний клімат колективу формується в першу чергу керівником. Провідну роль у формуванні клімату виконують якості особистості і стиль діяльності керівника.

             Тому від особливостей взаємодії керівника з підлеглими залежать соціально-психологічний клімат і ефективні результати роботи колективу.

             Соціально-психологічний клімат складається в тісній взаємодії і під впливом безлічі факторів: від успіхів і досягнень колективу, від організації праці і стилю керівництва до форм і методів матеріального і морального стимулювання, поліпшення праці і побуту працівників, рівня їхньої освіченості, вихованості, соціальній активності та ін.

             На мою думку, функціонування колективу залежить також і від стану неофіційних відносин, неформальних зв'язків між працівниками, що почувають психологічну близькість, спільність інтересів або навпаки. Ці особисті відносини значною мірою характеризують психологічний клімат колективу, розкривають резерви виховної роботи.

             В нашому колективі працює більшість людей  з великими стажем, їх взаємовідносини вже налагоджені. Але все одно цьому питанню приділяється багато уваги. Практичний психолог проводить тренінги щодо згуртування колективу, зняття емоційного напруження, покращення стосунків між співробітниками.

             Згуртуванню колективу сприяє проведення  різних заходів, спільне відзначення свят (День Знань, День Дошкілля, ювілеї співробітників, посвячення у педагоги молодих спеціалістів,  вихід на пенсію тощо).

    У підготовці та проведенні цих заходів беруть  участь усі члени колективу дошкільного закладу, що теж сприяє підвищенню згуртованості. Велике значення у згуртуванні колективу має також організація завідувачем спільно з практичним психологом, головою профкому походів вихідного дня для колективу, екскурсій.

        У  нашому дошкільному закладі, практичним психологом і  завідувачем налагоджена система мотивації працівників (таблиця 1).

          Загальновiдомо, що люди чинять опiр новому, їх непокоїть руйнування традицiй, Тому керівнику необхідно знаходити ефективнi засоби мотивацiї колективу до ефективної трудової діяльності

           У завідувача дошкільного закладу не завжди є достатньо механiзмів матерiального впливу, але є  такий вагомий важiль впливу, як моральне стимулювання праці та система мотивації персоналу.

У своїй роботі з педагогічним колективом завідувач використовує такі види стимулювання:

·        слова подяки, висловленi на педагогiчних радах, зборах трудового колективу тощо;

·        клопотання щодо нагородження працiвника перед вищими  інстанцiями;

·        розміщення iнформацiї про досягнення працiвника на загальних (групових) стендах, у засобах масової iнформацiї;

·         узагальнення та поширення перспективного досвіду роботи  педагогiчного працiвника;

·        проведення позачергової атестацiї тощо.

Таблиця 1

СИСТЕМА МОТИВАЦIЇ ПЕРСОНАЛУ

№	Мета мотивації	Засоби мотивації	Результат мотивації
1.	Усвiдомлення цiлей органiзацiї.       Узгодження власних  цiлей та цiлей  організації.	Статут органiзацiї.       Концепцiя розвитку органiзації.	Система спiльних цiлей, цiннісних орiєнтацій та норм поведiнки персоналу. Високий рiвень культури організації.
2.	Правильне сприйняття процесiв, що вiдбуваються в оганiзацiї.	Дiюча система інформацiї.	Стале уявлення про органiзацiю.
3.	Вiдчуття причетності до організації.	Участь в обговорювані та вирiшеннi проблем організації.	Iдентифiкацiя з організацією.
4.	Корпоративнiсть i колегіальнiсть у по-ведінці та діяльності.	Розвиток  партнерських            стосункiв у колективi	Здатність персоналу до спільної діяльності.
5.	Відповідальність та справедливість по вiдношенню до інших членiв організації.	Створення умов для  участі в обговорюванні  результатiв роботи членiв колективу.	Справедливе ставлення  до розподілу пiльг та винагород незалежно вiд посади члена колективу.
6.	Підвищення квалiфiкацiйного рівня персоналу.	Кадрова політика. Планування кар’єри членів колективу. Залучення до системи підвищення квалiфiкацiї з урахуванням здібностей, потреб, бажань працівників.	Творча інноваційна діяльність персоналу.
7.	Позитивний вплив організації на персонал.	Чiткий режим роботи. Система правил.     Система стимулювання. Спiльна діяльність адміністрації та профкому.	Вiдсутність правопорушень.
8.	Самоаналіз персоналом  своєї діяльності.	Збори колективу. Звіти про роботу. Широке інформування колективу про стан справ у організації в цілому, та в окремих її підрозділах. Управлінська підтримка персоналу.	Самокритична оцінка своїх досягнень, результатів в діяльності, недолiкiв. Здатнiсть до самовдосконалення.

У нашому дошкільному закладі практичний психолог разом із завідувачем, вихователем-методистом приділяє увагу збереженню позитивного психологiчного мiкроклiмату в колективi, адже вiд позитивної налаштованостi педагогiв залежить i рiвень їхньої роботи з дiтьми, i стосунки з колегами та батьками.

         Тож створюються відповідні сприятливі організаційно-управлінські, матеріально-технічні, технологічні та санітарно-гігієнічні умови, необхiдні для органiзацiї та проведення освiтнього процесу в дошкільному закладі.

        Соціально-педагогічний клімат в педагогічному колективі дошкільного закладу закладається саме в такому оточенні, яке працює в одній дошкільній групі. Тому при створенні “педагогічних команд” максимально враховується принцип добровільності; бажання членів колективу працювати один  із одним, а також і психологічна сумісність та рівень фахової підготовленості окремих членів.

Від керівника, який здійснює адміністративні функції, залежить підбір кадрів, просування їх по службі, що, природно, позначається на самопочутті кожного працівника і колективу в цілому.

Для  створення позитивного психологiчного мiкроклiмату в колективi навчального закладу, практичний психолог, завідувач, вихователь-методист враховують  особистісну спрямованість та мотиви професійної діяльності кожного конкретного педагога  і створюють  умови для реалізації їх потенційних можливостей:

·        заохочують до участі в ярмарках педагогічної майстерності;

·        залучають  до роботи у творчих групах, до участі у підготовці та проведенні семінарів-практикумів, відкритих занять;

·         доручають  керівництво гуртками та інше.

При організації роботи  з  підвищення кадрового потенціалу педагогів, завідувачу допомагає рекомендована практичним психологом система мотиваторів (таблиця 2) для працівників з різними типами темпераменту.

Таблиця 2

Система мотиваторів

       

Види мотиваторів для працівників з різними типами темпераменту
Підлеглий -холерик	Підлеглий - флегматик	Підлеглий - меланхолік	Підлеглий - сангвінік
самостійність в роботі	стабільність і стійкість компанії на ринку	підтримка з боку керівника	розмір заробітної плати
участь в інноваційних проектах	високий заробіток  для флегматика - не головне: йому важливіше заробляти середні гроші, але регулярно і без затримок	несправедлива критика - серйозний демотиватор для меланхоліка. Особливо цього не можна робити публічно, на нараді, у присутності інших співробітників	перспектива кар'єрного зростання
робота на проривах	спокійна робота, «без шарпання», в рамках його компетенції	позитивна атмосфера в компанії і підрозділі, хороші, добрі стосунки з колегами - обов'язкова умова для його ефективної роботи	можливість підвищення професійної компетентності
подобаються часті відрядження, зав'язування нових контактів, інтенсивне спілкування з різними людьми	хороша екологія приміщення, кондиціонер, зручне робоче місце і наявність фіксованої обідньої перерви	регулярний відпочинок	престижний офіс і іміджеві атрибути в роботі
мотиватором може виступати робота на виставках	зручне       розташування закладу і наявність зручного виду транспорту	медичне страхування	корпоративні свята й абонементи в престижні фітнес-центри
гарний продавець	пошана з боку керівника – мотиватор  для такого підлеглого, особливо якщо він старший за свого начальника	стабільна      робота	інтенсивна і цікава робота з можливостями інновацій
директивний стиль управління з боку керівника - демотиватор для фахівця лінійного рівня, що має холеричний темперамент
прилюдна похвала за успіхи у присутності персоналу компанії
корпоративні відзнаки за успіхи
вертикальна кар'єра і можливість влади мотивують його більше, ніж заробітна плата
направлення на навчання

Враховуючи, що соціально-психологічний клімат дошкільного навчального закладу формується під впливом багатьох чинників, які в реальному житті дуже тісно пов'язані між собою, в нашому дошкільному закладі приділяється достатньо уваги:

      Стилю керівництва,  який відіграє важливу, вирішальну роль у формуванні психологічного клімату в колективі.

         Вважаю, що сприятливий психологічний клімат спостерігається переважно там, де керівник налаштований на демократичний стиль керівництва, де панує атмосфера партнерства і взаємодопомоги, забезпечено чітку організацію праці.

Демократичний стиль керівництва у нашому дошкільному закладі реалізовується в таких основних аспектах: залученні працівників до обговорення та аналізу найсуттєвіших питань життя колективу; упровадженні демократичних умов інформування; врахуванні інтересів і потреб працівників під час розподілу виробничих завдань; намаганні досягти збалансованості формальної та неформальної структури колективу.

Рівню психологічної сумісності членів колективу.

Враховуються такі психологічні характеристики, як соціально-професійні потреби та інтереси, особливості темпераменту й характеру, рівень професійно-педагогічної підготовки та майстерності, а також вікові і статеві показники.

Оптимальне поєднання таких характеристик, на мою думку, забезпечує найбільшу ефективність діяльності колективу.

Збалансованості колективу за віковими показниками та рівнем фахової підготовки, який також справляє помітний вплив на психологічний клімат.

         З одного боку, колектив, у складі якого працюють досвідчені педагоги, сприяє підвищенню фахової майстерності молодих працівників, а з іншого — більша «готовність» молоді до сприйняття різних реформ та нововведень даватиме змогу колективу, де працюють молоді, енергійні, творчі працівники, швидше адаптуватися до відповідних соціальних і професійних змін.

Також вважаю, що соціально-психологічний клімат колективу великою мірою залежить від рівня психологічної культури керівника та педагогічних  працівників освітнього закладу — від їхніх навичок ділового спілкування, вміння запобігати конфліктним ситуаціям і розв'язувати їх.

Я вважаю, що практичний психолог закладу виступає як педагог для членів свого колективу. Завданням практичного психолога, як педагога, є формування таких якостей у членів колективу, які забезпечують активну, дружню і продуктивну роботу, в результаті якої створюється позитивний настрій у всіх.

Таким чином, практичний психолог разом із завідувачем, вихователем-методистом намагаються впливати практично на всі фактори, що визначають соціально-психологічний клімат.

Але, специфіка управління формуванням соціально-психологічного клімату полягає у тому, що на нього не можна впливати прямо, безпосередньо, а тільки побічно, опосередковано, через зміну формуючих його факторів
                                                                                                                                                    Таблиця 3

Вплив формуючих факторів

Позитивний соціально-психологічний клімат, який панує у колективі  нашого дошкільного закладу формувався поступово, але, отримавши достатню визначеність і виразність, став відносно самостійним фактором життя колективу і впливає на продуктивність праці групи й окремих працівників, на самопочуття кожного члена колективу, ступінь прихильності його до колективу ( мал.3).

Мал. 3

Взаємозв’язок керівництва, соціально-психологічного клімату  та ефективності освітньо-виховного процесу в дошкільному закладі.

Отже, можна зазначити, що формуванню та становленню сприятливого  соціально-психологічного клімату в колективі нашого дошкільного закладу, сприяли:

1) завідувачем дошкільного закладу:

–       постановка  перед педагогiчним колективом суспільно корисної мети, досягнення якоiї потребує творчої спiвпрацi;

–        науково-обгрунтований i педагогiчно-доцiльний пiдхiд до підбору і розстановки педагогiчних кадрiв, обслуговуючого персоналу навчального закладу з урахуванням психологiчної сумiсностi мiж працiвниками, що є  необхiдною передумовою оптимiзацiї i мiжособистiсних стосункiв у колективi;

–         забезпечення необхiдних умови для творчої дiяльностi членiв педагогiчного колективу (належне матерiально-методичне забезпечення, постановка чiтких завдань перед працiвниками, мотивацiя професiйного самовдосконалення, пiдтримка творчої iнiцiативи тощо).

–       об’єктивне оцiнювання роботи кожного члена колективу, орiєнтація  на позитивнi сторони його діяльності і  властивi йому особливостi.

–       надання   можливості кожному працiвнику вiдчути себе повноправним членом колективу: працiвники повиннi мати змогу вiдкрито висловлювати свої мiркування про роботу колег i керiвника, вносити пропозицiї щодо розв’язання рiзних ситуацiй, що виникають у навчальному закладi.

2) вихователем-методистом:

–       з’ясування причин виникнення труднощів у роботi працiвникiв навчального закладу та вживання заходiв щодо їх подолання, використовуючи рiзнi форми роботи;

–       звернення  особливої уваги на перiод професiйної адаптацiї нових працiвникiв та допомоги їм у налагодженнi взаємин у колективi.

3) практичним психологом: 

–       сприяння органiзації i проведенню практичним психологом різноманітних  форм роботи з членами колективу дошкільного закладу — тренiнгів, семiнарів, з метою поглиблення мiжособистiсних взаємин i дружнiх стосункiв.

4.  Вплив соціально-психологічного клімату колективу на ефективність і якість освітньо-виховного процесу в дошкільному закладі

Сприятливий  соціально-психологічного клімат, який склався у нашому дошкільному закладі, позитивно впливає: на підвищення якості освітньо-виховного процесу; успішність управлінської діяльності завідувача, а саме головне на самопочуття кожного працівника, і дітей, яких ми виховуємо.

Все це знаходить підтвердження у результатах моніторингу управління освітньо-виховним процесом, творчих здобутках наших педагогів, успіхах наших вихованців, а найголовніше  у бажанні дітей ходити до дитячого садочка.

Протягом  тривалого часу  у дошкільному навчальному закладі успішно проводиться моніторинг за напрямками:

1.                 Психолого – педагогічний:

-                     здоров'я і фізичний розвиток дітей;

-                      психо-емоційний стан дітей;

-                     адаптація дітей до умов життя в дошкільному закладі;

-                     розвиток особистості дітей; діяльність дитини і її розвиток в ній;

-                      вплив створюваного в закладі соціокультурного середовища на  розвиток дитини та її психічне благополуччя;

-                     стан соціально-психологічного клімату в колективі  дошкільного закладу;

-                     стан соціально-психологічного клімату в колективі  дошкільного закладу;

-                     фізично-оздоровча діяльність та її вплив на розвиток фізичних властивостей і фізичної підготовленості дітей.

2.                Професійний:

-                     педагогічна діяльність вихователів та їх професійно - особистісний розвиток.

3.                Якості освіти:

-                     розвиток інноваційних процесів та їх вплив на підвищення загальної якості роботи закладу за основними напрямками його діяльності;

Він дозволяє  досягти оптимального поєднання як контролю процесу, так і контролю результатів, що сприяє вдосконаленню якості роботи та розвиткові закладу.

Монiторинг надає можливість не тільки вiдстежувати результати діяльності освiтньої системи, але й активно впливати на якiсть її функцiонування.

Основною метою  застосування  системи монiторингу в нашому дошкільному закладі  є  прогнозування подальшого розвитку об’єкта управлiння через: отримання та аналiз iнформації; прийняття управлiнських рiшень, спрямованих на узгодження дiй та   вiдносин мiж ними для досягнення запланованих результатiв.

Моніторинг дозволяє не тільки адекватно реагувати на ситуації і зовнішній вплив, що виникають, а ще надає можливість стимулювати процеси виникнення нового.

Використання методу моніторингу, від керівника, потребувало створення принципово іншої моделі управління.                                                

На даний момент, в нашому дошкільному навчальному закладі створена сучасна модель управління. Нове концептуальне бачення управлінської моделі дає можливість продумати кожний крок в створенні умов для повноцінного фізичного і психічного розвитку дітей, збереження і зміцнення їх здоров'я.

Застосування цієї технології моніторингу в якості основного методу контролю ефективності навчально-виховного процесу дозволяє повністю реалізувати найважливіший гуманістичний принцип – «Не завдай лиха!», уникнути багатьох помилок у педагогічній діяльності, надати їй чітку соціально-гуманну спрямованість і прогнозувати її подальший розвиток.

Особливого значення моніторинг набув під час переходу освітнього закладу з режиму функціонування до режиму розвитку, оскільки він поєднав в собі специфічні управлінські діяльності і забезпечує їх взаємодію, сприяє ефективній побудові освітнього процесу, дозволяє творчо управляти ним у подальшому.

Перед керівником, вихователем-методистом, практичним психологом дошкільного навчального закладу  постiйно постає низка питань, пов’язаних з формуванням позитивного iмiджу навчального закладу та збереження сприятливого соціально-психологічного клімату. Вирішення цих питань відбувається через мотивацію педагогів, створення iмiджу, який вiдповiдає сучасним вимогам, сприяло розробці концепцiї перспективного розвитку навчального закладу.

Загальні відомості

про комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад

(ясла-садок) № 373 «Паросток» Харківської міської ради»

       Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад № 373 «Паросток» Харківської міської ради», який  засновано в 1977 році, здійснює діяльність, пов’язану з наданням послуг для отримання освіти за рівнем дошкільної підготовки загального розвитку.

Приміщення дошкільного закладу, розраховане на 12 груп загальною наповнюваністю 231 місце, знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 9-а ( Блюхера,9-а), телефон 68-30-15, e-mail ds373@ukr.net, адреса офіційного сайту www.parostok.klasna.com

У дошкільному закладі станом на 01.09.2015 діючими є:

-  2 групи дітей раннього віку;

-  9 груп дітей дошкільного віку.

У 2015/2016 навчальному році в ДНЗ виховується 257 дітей.

Динаміка змін за останні три роки

Таблиця 3

Навчальні роки	Кількість груп			Кількість дітей
	ясла	сад	всього	ясла	сад	всього
2012/2013	2	9	11	39	205	244
2013/2014	2	9	11	38	203	241
2014/2015	2	9	11	42	223	265

Педагогічний склад дошкільного навчального закладу

З 19 червня 1998 року дошкільний навчальний заклад очолює Кисіль Тетяна Олексіївна, яка у 1995 році закінчила Харківський державний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди і отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Дошкільне виховання». У Київському районі працює з 1985 року. Спеціаліст вищої категорії, загальний стаж педагогічної роботи – 36 років, стаж на посаді завідувача дошкільного навчального закладу  – 17 років. У 2012 році нагороджена нагрудним знаком «Відмінник освіти України».

Вихователь-методист: Очкур Вікторія Володимирівна, освіта за фахом (у 2015 році закінчила Харківський державний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди і отримала базову вищу освіту за спеціальністю «Дошкільна освіта»), спеціаліст, стаж педагогічної роботи – 12 років, у Київському районі працює з 2003 року, призначена на посаду вихователя-методиста 01.09.2015.

Практичний психолог Кисельова Наталія Миколаївна, спеціаліст першої категорії, освіта вища за фахом, стаж педагогічної роботи 23 роки, стаж на посаді 15 років (з 2000 року).

Упродовж двох попередніх років педагогічний склад працівників не змінювався. На початку 2014/2015 навчального року в дошкільному закладі працював 21 педагогічний працівник. На даний час у дошкільному навчальному закладі працює 20 педагогічних працівників, з них: 3 –  адміністративний склад; 2  - керівники музичні, 1 інструктор з фізичної культури та 14 вихователів.

Кількісний склад педагогічних працівників:

Таблиця 4

Кількість педагогів станом на початок 2012-2013 навчального року (за категоріями)	Результати атестації педагогічних працівників
	2015/2016
Спеціаліст вищої категорії	4
Спеціаліст першої категорії	7
Спеціаліст другої категорії	2
Спеціаліст	0
Тарифікаційний розряд (8, 9)	7
Педагогічні звання: «старший вихователь»; «вихователь-методист»;	1 6
Усього:	21

     З даної таблиці видно, що відбулося збільшення кількості педагогів з кваліфікаційною категорією «спеціаліст першої категорії» та зменшення педагогів з кваліфікаційною категорією «спеціаліст другої категорії» за рахунок проведення атестації у 2014/2015 навчальному році, зменшення педагогів з кваліфікаційною категорією «спеціаліст» та з тарифним розрядом у зв’язку зі звільненням педагогічних працівників.

У 2014/2015 навчальному році підвищили свою фахову майстерність на курсах підвищення кваліфікації на базі Харківської академії неперервної освіти 5 педагогів, що становить 24% від загальної кількості педагогів.

  Упродовж навчального року адміністрація закладу приділяла увагу  підвищенню фахової майстерності педагогів шляхом відвідування методичних об’єднань, проходженням курсів підвищення кваліфікації, складанням планів самоосвіти. 8   педагогічних працівників (38%) атестувалися.

Аналіз даних про педагогічних  працівників свідчить, що колектив дошкільного закладу здатний до ефективної, творчої праці. Більшість педагогів працюють у цьому закладі багато років, уміють ефективно організувати та систематизувати свою діяльність, знаходять  творчі шляхи для  підвищення рівня освітньо-виховного процесу.                           

                                                        Аналіз

статистичних даних  про склад  педагогічного колективу у 2014/2015 навчальному році

Діаграма №1. Віковий склад  педагогічного колективу:

20-30 років – 1 чол.- 5%;

30-40 років – 3 чол -14%;

40-50 років – 8 чол.- 38%;
50 років та більше – 9 чол.- 43%

Діаграма №2. Рівень освіти педагогічних кадрів.

вища – 14  чол. -  67%;

базова вища – 4 чол. – 19%;

середня спеціальна – 3 чол. - 14%.

Діаграма №3. Результати атестації:

вища категорія  – 4  чол. -  20 %;

І категорія – 7 чол. – 33%

ІІ категорія – 3 чол.  - 14%;

«вихователь-методист»–6 чол.- 28%;

«старший вихователь»– 1 – 5%;

9 розряд – 5 чол.- 24%;

8 розряд  – 2 чол.- 9 %.

Діаграма №4. Стаж педагогічної діяльності:

до 5 років – 2  чол. -  9,5 %;

5-10 років – 2 чол.  – 9,5 %;

10-20років – 4 чол.- 19%;

20 років і більше – 13 чол.-62%

Порівняльний результат кількісного та якісного складу педагогічного колективу за 2012-2015 роки

Таблиця 5

Кількість педагогічних працівників за категоріями та педагогічними званнями	2012/2013	2013/2014	2014/2015	Порівняльний результат
Спеціаліст вищої категорії	4	4	4	0	0
Спеціаліст першої категорії	5	5	7	0	+2
Спеціаліст другої категорії	4	3	3	0	0
Спеціаліст	1	2	0	-1	-1
9 тарифний розряд	5	5	5	+1	0
8 тарифний розряд	3	4	2	+1	-2
Усього:	22	23	21
«старший вихователь»	1	1	1	0	0
«вихователь-методист»	7	6	6	-1	0
Усього:	8	7	7

Таблиця 6

                          У дошкільному закладі  особлива увага  приділяється підвищенню науково-методичній підготовці  педагогів Таблиця14

 

	2013/2014	2014/2015	Порівняльний результат
Курсова перепідготовка на базі Харківської академії неперервної освіти	3	5	+2
Вищі навчальні заклади	4	5	+1
Районні методичні об’єднання	14	14	-
Педагогічні майстерні	16	15	-
Самоосвіта	22	21	-
Майстер-клас	3	5	+2
Творчі групи	13	13	-
Усього педагогів у дошкільному закладі:	23	21

Колектив дошкільного закладу прагне до ефективної, творчої праці. Більшість педагогів працюють у закладі багато років (діаграма №4), уміють ефективно організувати та систематизувати свою діяльність, знаходять  творчі шляхи для  підвищення рівня освітньо-виховного процесу.

                 Також нашими досвідченими педагогами активно ведеться наставницька робота з метою скорочення терміну входження у професію молодих вихователів у рамках якої  здійснюється взаємовідвідування занять та режимних моментів, проводяться заняття у «Школі молодого спеціаліста».

Усі  100% педагогів в закладі працюють за Програмою розвитку дитини дошкільного віку «Дитина», також 20% за програмою розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт», 10% є наставниками молодих спеціалістів, 87% - керівниками педагогічної практики студентів Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди

          Колектив  творчо підходить до роботи  з дітьми, використовуючи досвід  вітчизняних  та зарубіжних  систем  навчання виховання дітей дошкільного віку, новинки методичної  та педагогічної  літератури, елементи методики Латохіної Л.І. та Єфіменка М.М. з фізичного  виховання, впроваджується авторська  програма з художньої праці «Пухнаста аплікація» вихователя С.М.Пазиненко, застосовується діагностика зв'язного мовлення дошкільників за методикою Т.О.Піроженко, програма «Кольорові долоньки» І.О.Ликової, програма «Дитяча хореографія» А.С.Шевчук, парціальна програма Пеккер Т.В. «LEGO-конструювання», багато уваги приділяється розвитку міжособистісних взаємин дітей.

           Позиція наших  педагогів характеризується прагненням до творчої праці.

Протягом навчального року педагогічний колектив продовжував працювати над питанням упровадження  в навчально-виховний процес LEGO-конструювання. З метою активізації роботи з цього питання в дошкільному навчальному закладі було створено творчу групу .

Творчою групою зроблено наступне:

-         виконано добірку методичної літератури, статей з часописів, матеріалів з Інтернет-ресурсів;

-         опрацьовано парціальну програму Пеккер Т.В. «LEGO конструювання»;

-         у жовтні 2014 року співкоординатором ТОВ LEGO Україна Рома О.О. проведено настановчий семінар,

-         проведено практикум для вихователів та низку занять із застосуванням LEGO-конструкторів у образотворчій, логіко-математичній, пізнавальній діяльності дошкільників. Педагоги закладу брали участь у міських заходах з упровадження LEGO на базі дошкільних навчальних закладів № 78, № 143, навчально-виховного комплексу № 13;

-         з метою актуалізації знань учасників семінару про взаємозв’язок розвитку дрібної моторики з різними видами мислення дошкільників та зосередження уваги педагогів на розвиток пізнавальних здібностей дошкільників засобами LEGO-конструювання проведено семінар для вихователів району «LEGO конструювання як однин із засобів пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку»

№ з/п	Критерії оцінювання	2014/2015 н.р.	Очікуваний результат
1.	Створення необхідних умов для організації LEGO-конструювання	9,0	10,0
2.	Місце LEGO-конструювання в календарному плануванні	8,0	9,0
3.	Забезпечення творчої та пізнавальної діяльності дітей LEGO-конструкторами	10,0	10,0
4.	Організація проведення роботи з даного питання:
	Навчально-виховний процес	8,0	8,5
	Гурткова робота	10,0	10,0
5.	Робота з батьками	8,5	8,5
6.	Результативність пізнавальної діяльності дітей	8,0	8,5
Середній бал		8,92	9,3

За результатами психологічних досліджень відмічається підвищення рівня творчого потенціалу педагогів: 2013–92,3%, 2014 – 94%, 2015 – 94,2%.

          За даними анкетування педагогічних працівників щодо виявлення діяльності педагогів з оновлення змісту освітнього процесу засвідчили такий рівень потенційних можливостей:

-   17 (77%) педагогів працюють над зміною змісту дошкільної освіти та його методичним забезпеченням;

-    5 (23%) відчувають певні труднощі, тому завдання вище окресленого напрямку виконують частково;

-   18 (81%) педагогів мають  первинну обізнаність щодо новітніх технологій;

-   19 (86%) прагнуть удосконалити рівень своїх умінь і теоретичних знань;

-   20 (91%) приділяють достатню увагу індивідуальній роботі з дітьми й мотивації досягнень вихованців;

-   кожний педагог працює над вивченням певної проблеми.

Методична робота  педагогів   спрямовується на реалізацію їхньої основної   мети - підвищення  професійного  рівня; координацію зусиль усіх педагогічних працівників закладу на вирішення конкретних  педагогічних  проблем; створення  умов  для підвищення  результативності освітньо-виховного процесу.

З метою отримання психологічної і методичної освіти педагоги активно відвідують заняття, які організовуються для них і проводяться в активній формі практичним психологом, вихователем-методистом дошкільного закладу, а саме: семінари-практикуми, тренінги, педагогічні майстерні, постійно-діючі семінари, виставки-презентації.

         У  нашому закладі  існує  система здійснення контролю за виконанням  прийнятих рішень:  це доповіді, повідомлення на педрадах, звіти  вихователів, підготовка зведених даних  та інформацій для наступного розглядання на нарадах при завідувачеві.

Наприкінці навчального року  узагальнюється  ступінь виконання управлінських рішень, що допомагає шляхом детального аналізу визначити рівень  виконавчої  дисципліни, так у 2014/2015 навчальному році (3,6 бала) та рівень  виконання нормативних  та інструктивних  документів (3,8 бала), що є достатнім.

          За результатами внутрішнього контролю підвищилася якість  роботи педагогів які працюють на протязі багатьох років  та молодих педагогів.

          Цьому сприяли регулярні відвідування районних методичних об'єднань, навчання у вищих навчальних закладах, обмін досвідом із досвідченими педагогами, досить високий рівень самоосвіти, наставницька діяльність досвідчених педагогів.

          До позитивних  тенденцій  управління науково-методичною роботою  з педкадрами слід віднести такі як:

-            достатній рівень планування методичної роботи;

-            достатній рівень  інформаційного забезпечення;

-            актуальність роботи  над єдиною науково-методичною темою;

-            використання активних  форм підвищення кваліфікації педагогів;

-            створення умов  для реалізації  творчого потенціалу колективу.

Значення показника  результативності  науково-методичної  роботи (3,6 бала) відповідає високому рівню.

Результатом творчої роботи педагогів нашого колективу є :

Педагогічні знахідки:

·                            Видання роботи Кисіль Т. О. „Моніторинг якості освіти” 2008 (Диплом І ст. Обласної педагогічної ярмарки).

·          Видання статей в інформаційному віснику „Майстерня гуманності”:

·                            №13 Ушляк Л. К. «Єдиний простір розвитку дитини в дошкільному навчальному закладі та сім’ї” 2007;

·                            №14 Кисіль Т. О., Ушляк Л. К. „Управлінське сприяння педагогам в інноваційній діяльності.” 2008.

·                                                    №15 Ушляк Л. К. «Формування соціальної компетентності учасників навчально-виховного процесу” (2009).

·          Видання авторської  програми з художньої праці „Пухнаста аплікація” вихователя Пазиненко С.М. видавничою групою „Основа” м. Харкова.

·          Цекало  Н. А. „Плекаймо рідну мову. Розвиток зв’язного мовлення дошкільників”. 2010. Журнал «Дошкільний навчальний заклад»

·    Дерев’янко О.П. «Використання нетрадиційних видів образотворчої    діяльності». 2011. Журнал «Дошкільний навчальний заклад».

·    Бєгунова Т.І. «Розвиток логіко-математичних здібностей дітей дошкільного віку», 2012. Журнал «Дошкільний навчальний заклад».

·    Очкур В.В. «Ґендерний підхід та ґендерна стратегія виховання дітей дошкільного віку». 2012. Журнал «Дошкільний навчальний заклад».

Педагогічні здобутки:

У ДНЗ №373 „Паросток” сьогодні виховується 257 дітей.

Навчально-виховний процес здійснюють:

·        вихователі вищої категорії – 3;

·        вихователі І категорії – 5;

·        вихователі ІІ категорії – 4;

·        спеціалісти – 6.

·        мають педагогічне звання „вихователь-методист” – 4.

У 2010 році колектив дошкільного навчального закладу взяв участь у міському огляді-конкурсі на кращий дошкільний навчальний заклад, у якому посів ІІІ місце та був нагороджений Почесною грамотою управління освіти Департаменту освіти і науки Харківської міської ради.

У 2012 році серед дошкільних навчальних закладів району  наш дошкільний заклад здобув V місце.

 У 2014 році серед дошкільних навчальних закладів району ДНЗ здобув ІІ місце.

Підготовка до зазначених заходів сприяє згуртуванню колективу, консолідації зусиль на досягнення поставленої мети.

          Навчально-виховний процес  також  має значну позитивну динаміку, що підтверджується результатами діагностування  рівня компетентностей дітей старшого дошкільного віку та результати навчально-виховного процесу.

Порівняльна таблиця результатів діагностування

дітей старшого дошкільного віку за освітніми лініями БКДО

          за І та ІІ півріччя 2014/2015 навчального року

                                                                                                                                    Таблиця 8

Освітні лінії	сер.бал
	І півріччя	ІІ півріччя	Динаміка
Особистіть дитини	7,57	9,29	+ 1,72
Дитина в соціумі	7,83	9,09	+ 1,26
Дитина в природному довкіллі	7,98	9,19	+ 1,21
Дитина в світі культури	8,41	9,09	+.0,68
Гра дитини	8,21	9,15	+ 0,94
Дитина в сенсорно-пізнав. просторі	8,18	9,21	+ 1,03
Мовлення дитини	7,16	8,97	+.1,81
Середній бал	7,91	9,14	+ 1,23

Позитивних результатів (+ 1,23 бала в середньому) досягнуто за рахунок підвищення педагогічної майстерності вихователів старших груп, тісної взаємодії з батьками, достатньої мотивації старших дошкільнят до навчання.

За даними  зведеної таблиці навчально-виховний процес у  порівнянні  з минулим  навчальним роком має  позитивну динаміку, що складає 4,5%.

Середній бал становить 9.14. Компетентність дітей   за всіма освітніми лініями має достатній рівень.

Інструктор з фізкультури на заняттях  з фізкультури активно  використовуює елементи методик М.М.Єфіменка та Л.І.Латохіної, які сприяють зміцненню постави і профілактиці викривлень хребта, що в свою чергу дає змогу підвищити рівень умінь та навичок дітей  при виконані основних рухів та сприяє фізичному розвитку дошкільників у цілому.

Результати контролю за станом фізкультурно-оздоровчої роботи з дошкільниками та створення умов для достатньої рухової активності в групах закладу у 2014/2015 навчальному році показав 9,25 бала, що є достатнім і на 0,63 бала (9%) вище у порівнянні з минулим роком:

Результати контролю за станом фізкультурно-оздоровчої роботи у 2013/2014 навчальному році

Таблиця 9

Групи	№6	№7	№11	№2	№8	№ 9	№ 5	№10	№12	Середнє значення показника
Оцінка	8,92	9.42	8,64	8,8	8,5	8,6	8,2	8,2	8.3	8,62

Результати контролю за станом фізкультурно-оздоровчої роботи у 2014/2015 навчальному році

Таблиця 10

Групи	№6	№7	№11	№2	№8	№ 9	№ 5	№10	№12	Середнє значення показника
Оцінка	9,2	9,29	9,2	9,29	9,05	9,55	9,35	9,24	9,27	9,25

Підвищення рівня результативності освітнього  процесу відбулося завдяки творчому підходу, використанню нових прогресивних  технологій: педагогіки співробітництва,  соціально орієнтованого підходу до вихованців, організації додаткових занять естетичного спрямування, образотворчої діяльності, художнього слова,  LEGO-конструювання.

         Також наші вихованці залюбки відвідують дошкільний заклад, де живуть повноцінним гармонійним життям: беруть участь у святах, що проводяться в дошкільному закладі «День знань», «Свято врожаю», осінні, новорічні та Різдвяні світа  та інші; відвідують гуртки які організовано в дошкільному закладі: художньої праці „Умілі рученята”; секції оздоровчої фізкультури.

         Також із задоволення беруть участь у різних конкурсах: «Перші кроки», Спартакіада, районному конкурсі ерудитів «Чомусики». У конкурсах діти показують достойні результати.

Команда  нашого дошкільного закладу  у 2015 році посіла І місце у ІІ районному етапі конкурсу «Перші кроки» серед дітей старших груп. Діти залюбки приймають у часть Спартакіаді, яка проводиться кожного року у ДНЗ  під гаслом «Від дитячих забав до олімпійських вершин». Діти показують досить високі результати.

Діти старших груп взяли участь:

- у всеукраїнському конкурсі дитячого малюнка «Збережемо бджолу – врятуємо світ», що проводився під патронатом Харківського відділення Всесвітньої організації WSBF,

-  у конкурсі «Київський район очима юних» (номінація «Дитяча поробка») Савельєва Карина – група № 2 «Краплинки» посіла ІІ місце в районі,

-  у районному конкурсі юних ерудитів  «Чомусики»,

-  у районному конкурсі дитячої творчості «Дошкілля має таланти». 

В усіх конкурсах діти дошкільного закладу посіли призові місця.

          Позитивний соціально-психологічний клімат в колективі працівників дошкільного закладу опосередковано впливає і на психологічний клімат в дитячих групових колективах і на розвиток пізнавальних процесів у дітей, що знаходить підтвердження у результатах психолого-педагогічних дослідженнях практичного психолога дошкільного закладу, а саме:

Розвиток пізнавальних процесів  за блоком методик: «Коректурна проба», «Четвертий зайвий», емоційної сфери «Три обличчя» з метою вивчення динаміки рівня розвитку пізнавальних процесів: уваги, мислення та  емоційного стану дітей.

Дослідження проводилося серед  55 дітей середнього дошкільного віку та 80 дітей старшого дошкільного віку у вересні - жовтні 2014 року  та березні - квітні 2015 року.

Під час дослідження були отримані таки результати:

Результати психологічного дослідження розвитку пізнавальних процесів

серед дітей середнього та старшого дошкільного віку

ДНЗ № 373 «Паросток» у 2014/2015 н.р.

Таблиця 11

Групи	Увага			Мислення			Емоційне благополуччя
старші	І	ІІ		І	ІІ		І	ІІ
Група № 2	3,1	3,6		2,9	3,7		4,2	4,3
Група № 7	3,6	3,9		3,3	3,7		4,1	4,2
Група № 8	3,1	3,4		3,1	3,1		4,3	4,3
Група № 9	3,1	3,8		3,0	3,5		4,2	4,3
середнє значення по ДНЗ	3,23	3,68	+0,45	3,08	3,5	+0,42	4,2	4,3	+0,1
Середні	І	ІІ		І	ІІ		І	ІІ
Група № 5	3,3	3,6		3,0	3,7		4,3	4,3
Група № 10	3,3	3,5		3,0	3,3		4,2	4,2
Група № 12	3,2	3,5		3,0	3,6		4,1	4,2
середнє значення по ДНЗ	3,26	3,53	+0,27	3,0	3,53	+0,53	4,2	4,23	+0,03

Порівняльний аналіз результатів дослідження розвитку рівня пізнавальних процесів у дітей старшого дошкільного віку та дітей середнього дошкільного віку показав, що рівень розвитку пізнавальних процесів відповідає достатньому рівню згідно віковій нормі розвитку дітей.

             На кінець начального року у дітей середнього дошкільного віку підвищився  рівень розвитку мислення (+0,53), уваги (+0,27), емоційного благополуччя (+0,03), також підвищився рівень розвитку пізнавальних процесів  і у дітей старшого дошкільного віку: мислення (+0,42); уваги (+0,45); емоційного благополуччя (+0,1).

  Позитивні зміни у розвитку пізнавальних процесів дітей відбулися завдяки використанню практичним психологом і вихователями розвивальних ігрових вправ, дидактичних ігор, рухливих ігор спрямованих на розвиток довільності пізнавальних процесів як під час проведення занять,так і в повсякденному житті дітей.

На підставі отриманих результатів комплексного психологічного діагностування готовності до навчання у школі, можна зробити висновок, що більшість випускників дошкільного закладу мають достатній потенціал успішного учня: у 51 дитини (80,95%) високий рівень готовності до шкільного навчання;  12 дітей (19,05%)  з середнім рівнем готовності

У 2014/2015 навчальному  році збільшився відсоток (на 4,95%) випускників з високим рівнем готовності до навчання у школі у порівнянні з 2013/2014 навчальним роком. Так, якщо у 2013/2014 навчальному році  76%  дітей показали  високий рівень готовності, то у 2014/2014 навчальному році – 80,95% дітей.

Дослідження рівня сформованості соціальної компетентності дітей старшого дошкільного віку проводилося серед 63 батьків дітей старшого дошкільного віку за анкетою «Рівень сформованості соціальної компетентності Вашої дитини» 

За результатами анкетування батьків випускників дошкільного закладу  49 дітей (77,8%) має високий рівень сформованості соціальної компетентності; 14 дітей (22,2%)  -  середній рівень. 

З метою визначення положення кожної дитини в системі особистісних стосунків, її соціометричного статусу в групі однолітків та міри задоволення стосунками між дітьми в дитячому колективі проводилися соціометричні дослідження:

-    серед 60 дітей середнього дошкільного віку за тестом «Два будиночка»

-    та серед 80 дітей старшого дошкільного віку за тестом  «Секрет».

Результати моніторингу  соціометричних досліджень

серед дітей старшого дошкільного віку  за тестом «Секрет»

у 2014/ 2015 н.р.

Таблиця 12

«Зірки»		Лідери		«Надають перевагу»		«Прийняті»		«Зневажаємі»		«Ізольовані»
І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
9  11,25%	9  11,25%	11  13,75%	11  13,75%	18 22,5%	43       53,75%	25  31,25%	11 13,75%	12 15%	2 0,25%	4 0,5%	0

Результати  соціометричних досліджень

серед дітей середнього дошкільного віку  за тестом «Два будиночка»

у 2014/ 2015 н.р.                                           Таблиця 13

«Зірки»		Лідери		«Надають перевагу»		«Прийняті»		«Зневажаємі»		«Ізольовані»
І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ	І	ІІ
7 11,67%	7 11,67%	9 15%	9 15%	12 20%	34 56,67%	22 36,67 %	9 15%	10 16,67%	1       0,16%	2 0,33%	0

           

Отримані результати показали, що у системі особистісних стосунків та соціометричному статусі дітей відбулися позитивні зміни:

на початку навчального року в групах старшого та середнього  дошкільного віку:

·        до низької статусної категорії, «ізольовані», належали 4дитини (0,5%)  старшого дошкільного віку та 2 дитини (0,33%) середнього дошкільного віку) – це були  «новенькі» діти та діти які рідко відвідують дитячий садок;

·         до невисокої статусної категорії, «зневажаємих», належали 12 дітей (15%) старшого  дошкільного віку та 10 дітей (16,67%) середнього дошкільного віку – діти з якими  неохоче спілкуються  однолітки в групі через їх особистісні  якості, поведінку.

       На кінець навчального року зазначені діти перейшли до більш високих статусних категорій  «прийнятих» і  тих, кому «надають перевагу».

         Результати соціометричних досліджень та спостережень  свідчать про те, що в групах дітей старшого та середнього дошкільного віку не має дітей зі статусом «ізольовані»; в дитячих колективах переважає позитивний психологічний клімат: більшості дітей цікаво разом, вони знаходять теми для спільних ігор; спілкуються, встановлюючи доброзичливі стосунки один з одним.    

      Протягом року практичним психологом проводилися спостереження за дітьми раннього віку та молодшого дошкільного віку в період їх адаптації до умов дошкільного закладу з метою вивчення перебігу адаптації у дітей і надання відповідної допомоги дітям, батькам і вихователям в період адаптації дітей.

Дослідження адаптованості дітей у дошкільному закладі здійснювалося практичним психологом Кисельовою Н.М. у вересні 2014 року  та березні 2015 року за допомогою спостереження за дітьми раннього віку та молодшого дошкільного віку під час режимних моментів у дошкільному закладі.

Спостереження проводилося за 35 дітьми  раннього віку на початку і 42  дітьми раннього віку груп № 1,3 у кінці навчального року та 50 дітьми молодшого дошкільного віку на початку навчального року і 52 дітьми молодшого дошкільного віку груп № 6,11 у кінці навчального року.

Аналіз отриманих результатів показав, що на початку навчального року серед 35 дітей  раннього віку:

·        у 30 (85,7%) дітей відмічається легкий ступінь адаптації - ці діти повністю адаптовані до умов дошкільного закладу;

·        у  5 (14,3%) дітей раннього віку відмічається середня ступінь адаптації – ці діти на початку навчального року  не повністю адаптовані до умов дошкільного закладу.

На кінець навчального року – 37 дітей з 42 дітей раннього віку повністю адаптовані до умов дошкільного закладу. Тільки 5 дітей (2 дитина з групи

№ 1 та 3 дитина з групи № 3) ще неповністю адаптовані до умов дошкільного закладу.

Причина неповної адаптації – діти прийшли у дошкільний заклад у середені навчального року та рідко відвідують дошкільний заклад тому, що часто хворіють.

Серед 50 дітей молодшого дошкільного віку на початку навчального    року:

·  48 (96%) дітей повністю адаптовані до умов ДНЗ. У них відмічається  легкий ступінь адаптації;

·  2 дітей (0,04%) неповністю адаптовані до умов ДНЗ. У них відмічається середній ступінь адаптації.

На кінець навчального року з 52 дітей молодшого дошкільного віку:

·  50 (96%) повністю адаптовані до умов дошкільного закладу;

·  2 дитини (0,04%) неповністю адаптовані до умов ДНЗ. У них середній ступінь адаптації.

Причина неповної адаптації – діти прийшли у дошкільний заклад у середені навчального року та рідко відвідують дошкільний заклад тому, що часто хворіють.

        Під час спостереження за адаптацією дітей до умов дошкільного закладу зверталася увага на емоційний стан дітей, розвиток комунікативних навичок, ігрових навичок та навичок самообслуговування.

З метою  поліпшення адаптації дітей до умов дошкільного закладу була спланована та проведена психолого-педагогічна робота практичного психолога з дітьми, батьками та вихователями яка сприяла тому, що на кінець навчального року 85,7% дітей раннього віку і 96% дітей молодшого дошкільного віку повністю адаптовані до умов дошкільного закладу.

          Підвищення рівня результативності освітнього  процесу відбувається завдяки позитивному психологічному клімату в колективі, який сприяє творчому підходу, використанню нових прогресивних  технологій: педагогіки співробітництва, соціально орієнтованого підходу до вихованців, організації додаткових занять естетичного спрямування, образотворчої діяльності, ритміки, художнього слова.

         В дошкільному закладі також приділяється увага роботі з батьками вихованців.  Упродовж навчального року для них проводяться практичним психологом, вихователем-методистом, завідувачем: консультації (колективні, групові та індивідуальні ) на широке коло питань; для батьків дітей, які не відвідують дошкільні заклади, проводиться робота в консультаційному пункті «Гніздечко»; робота клубу «Співдружність», майстерні «Мудрий педагог", працює

Школа турботливих батьків, на заняттях якої розглядаються актуальні питання навчання і виховання дітей. Також  регулярно проводиться анкетування батьків з метою визначення їхніх запитів, потреб, шляхів покращення діяльності дошкільного закладу.

Широко застосовуються нетрадиційні та інтерактивні форми (круглі столи, семінари-практикуми та інше) роботи з батьками з метою створення єдиного простору виховання і розвитку дітей.

Батьки беруть активну участь у спільних з дошкільним закладом справах: благоустрій території, участь у тематичних творчих виставках. Щокварталу традиційно проводяться дні відкритих дверей.

Робота у цьому напрямку також сприяє створенню та підтримці сприятливого соціально-психологічного клімату в дошкільному закладі, який  в свою чергу позитивно впливає на усіх учасників освітньо-виховного процесу.

Отже, зважаючи на зазначене вище, можна стверджувати, що сприятливий соціально-психологічний клімат, який панує в дошкільному закладі має значний вплив на якість освітньо-виховного процесу в дошкільному закладі в цілому.

Дошкільний навчальний заклад № 373 «Паросток» на даний час  функціонує в режимі розвитку, що підтверджується :

·                    наявністю концепції та програми розвитку дошкільного закладу;

·                    моделюванням освітнього процесу як системи, що допомагає саморозвитку особистості;

·                    впровадження в закладі інноваційної роботи;

·                    згуртованістю однодумців – дітей, батьків, педагогів;

·                    організацією оптимальної системи внутрішнього контролю ;

·                    системою ефективної науково-методичної діяльності;

·                    матеріально-технічної бази, розвивального середовища, що забезпечують оптимальний розвиток дітей дошкільного віку;

·                    набором альтернативних освітніх послуг відповідно до інтересів дітей, запитів їхніх батьків, зміст яких обов’язково узгоджується з державною програмою.

В дошкільному закладі:

·                    дітям надається можливість реалізувати своє право на індивідуальний розвиток відповідно до свої потреб, задатків  та можливостей;

·                    педагоги можуть розвивати свої професійні й особистісні якості;

·                    керівник забезпечує успішну спільну діяльність дітей та педагогів;

·                    колектив працює у творчому пошуковому режимі;

·                    між усіма учасниками педагогічного процесу гуманні партнерські відносини;

·                    повага та довіра – норма життя членів колективу;

·                    педагоги створюють умови для переходу дитини з об’єкта у суб’єкт виховання, надають їй змогу бути самою собою, організовують різноманітні види розвивально-пізнавальної діяльності, створюють умови для збереження здоров’я вихованців. 

         На даному етапі для практичного психолога, завідувача, вихователя -методиста дошкільного навчального закладу, одним із головних завдань є збереження оптимального соцiально-психологiчного клімату з метою подальшого розвитку колективу дошкільного  закладу. Тобто створення таких умов, які б сприяли пiдвищенню професійної майстерностi, продуктивностi працi кожного члена колективу, а найголовніше – забезпечували  психологічний комфорт усім учасникам освітньо-виховного процесу.

ВИСНОВКИ

Психологічний клімат будь-якого освітнього колективу є своєрідною екологічною характеристикою, яка забезпечує ефективну взаємодію освітнього колективу в цілому й зокрема кожного його члена з оточенням.

Позитивний соціально-психологічний клімат у педагогічному колективі забезпечує формування у працівників почуття задоволення своєю діяльністю, позитивного, оптимістичного ставлення до світу, сприяє виникненню нових соціогенних потреб, значну частину яких можна реалізувати переважно у професійній діяльності. Це підвищує ефективність управління педагогічним колективом, оскільки актуалізує матеріальні та духовні потреби працівників, сприяє осмисленню та аналізу шляхів їх досягнення, потребує від керівника пошуку більш нових та динамічних засобів управління, які забезпечували б потреби колективу загалом і кожного працівника зокрема.

Ефективність базових управлінських процесів  (планування, організація та контроль) також залежить від соціально- психологічного клімату.

         Сприятливий соціально-психологічний психологічний клімат дає змогу керівникові забезпечити більш ґрунтовне розуміння членами колективу основних цілей (на етапі планування), швидку мобілізацію колективу на їх виконання (на етапі організації) та здійснення оперативної звітності (на етапі контролю). А найголовніше - допомагає керівникові у прийнятті адекватних управлінських рішень, ефективнішому діловому спілкуванню.

Таким чином, здійснення активних дій щодо створення і збереження сприятливого творчого соціально-психологічного клімату є життєво важливим як умови самоактуалізації, саморозвитку особистості — керівника, педагога, дитини.

Література:

1. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды. Вып. 2. —М.: Педагогика, 1980.—Т. 1. —232с.; Т. 2.—288с.

2. Бойко В.В., Ковалев А.Г., Панферов В.Н. Социально-психологический климат коллектива и личность.— М.: Мысль, 1983.—208с.

3. Бондарь В.И. Повышение эффективности подготовки директора школы к управлению процессом обучения: Автореф. дис. … д-ра пед. наук.— К., 1986.—36с.

4.Зейгарник Б.В. Теория личности К.Левина.— М.: Изд-во МГУ, 1981.—118с.

5. Карамушка Л.М. Психологія освітнього менеджменту: Навч. посібник.— К.: Либідь, 2004.— С.228-246

6. Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально-психологічний аспект): [Монографія].—К.: МАУП, 2000.—С.89-127

Коломінський Н.Л. Проблеми оптимізації соціально-педагогічного клімату в педагогічному колективі // Освіта і управління.—1999.—№ 2.—С.75-86

7. Левин К. Типы конфликтов // Психология личности / Под ред. Ю.Б.

8. Молочко М.В. Управління процесом формування соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі дошкільного закладу //Наукові  записки: Збірник статей НПУ імені М.П.Драгоманова /Укл. П.В.Дмитренко, Л.Л.Макаренко. – К.: НПУ, 2001. – Випуск 44. - С.117-123.

9. Молочко М.В. Формування сприятливого соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі дошкільного закладу //Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Збірник наукових праць /Ред. кол. Гузій (відп. ред.) та ін. – К.: НПУ, 2001. – Вип.6. – С.246-252.

10. Молочко М.В. Створення сприятливого соціально-психологічного клімату як передумови ефективної діяльності педагогічного колективу дошкільного закладу// Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія. – Випуск 6. – Вінниця: РВВ ДП “Державна картографічна фабрика”, 2002. – С.36-40.

11. Молочко М.В. Формування соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі //Рідна школа. – 2004. - №4. – С.52-53.

12. Парыгин Б.Д. Социально-психологический климат коллектива: пути и методы изучения.— Л.: Наука, 1981.—192с.

 13.Регуляция социально-психологического климата трудового коллектива /Под ред. Парыгина Б.Д.— Л.: Наука, 1986.—238с.

14. Роттенберг В.С., Бондаренко С.М. Мозг. Обучение. Здоровье.: Кн. для учителя.— К.: Просвещение, 1989.— 239с.